Paris - Riviera Chanel

    6.07.2019

   Я вибилася із звичного режиму. Десь застрягла між ароматною мандрівкою і парфумерними буднями. Не кваплюся оформляти свої враження у слова, щоб не відправляти файл у папку "спогади". Не приступаю до черги парфумів, які з нетерпінням очікують знайомства.

   Світ запахів та ароматів такий величезний та прекрасний, яскравий та різнобарвний, що не хочеться його прикрашати ще чимось.

   А з іншого боку - не хочу потрапити у стан, який відчувають деякі колекціонери: розуміння безглуздості парфумерного захоплення. Зовсім недавно одна пані продавала всю свою колекцію, перебуваючи саме у такій ситуації.

   Лише Chanel органічно присутня, не відволікає від думок, не набридає, не підганяє, не... Саме її стриманість та делікатність мене влаштовує, як ніколи.

   Дивуюся, але No 5 L'Eau з моменту останнього запису я так і не хочу відставляти на дальню поличку. І якщо вдень нанесу щось інше, то ввечері знову повертаюся до червоного флакону.

   Заскучала за No 19! Як мені захотілося зеленої терпкості гальбануму та гіркої борошнистості. Далі - так доречно було нанести мшисто-пачулистий Paris – Deauville.

   Вже довго мене очікує новинка 2019 року - Paris - Riviera та я чогось зволікаю, хоча вже знаю, що вона прекрасна.

   Так, я знаю композицію Chanel і тепер знаю реальний аромат Рив'єри. Переглядаю світлини і насолоджуюся пейзажами, пригадую запах квітів та відтінки моря, дзвінке ранкове повітря та мелодію дзвонів, відчуття безмежного щастя від споглядання цієї вишуканої краси та розкоші.

   Paris - Riviera Olivier Polge пахне свіжістю та апетитною фруктовою солодкістю, радісною усміхненою квітковістю та приємною мильністю неролі. В ній є вершкова кремовість бензоїну та запах жвачки. Ще - жасмин з металевим присмаком та делікатний сандаловий фон. Парфуми зачаровують трав'янистою ментольністю та терпкістю шкірки цитрусів, відволікають деревними нюансами петітгрейну, веселять кислинкою та сонячними зайчиками.

   Ще один лімітований випуск Les Eaux De Chanel - четвертий аромат колекції Paris - Riviera - прекрасний, радісний, сонячний, квітково-фруктовий, апетитний, безтурботно-літній, енергійний. Він надихає мріяти про Лазуровий берег, але у мене склався образ Французької Рив'єри трішки інший. Ближчим часом поділюся своїми ароматними враженнями.

   У бутику Chanel у Мілані бачила всі випуски ароматів Les Eaux De Chanel у мініатюрних флакончиках (здається, 30 мл). Для колекції саме те, що потрібно. Тепер ось думаю, чому ж я не придбала Riviera?

 

 

Sandalo Nobile Nobile 1942

    20.06.2019
    Ледь вловима медовість (шафрану?) та солодка борошнистість квітів ірису. Як не дивно, ще чую солодку ваніль, а лише за мить це вже солодкувато-пряна деревина сандалу під впливом вершкової кремовості бензоїну. Запах сандалу такий реалістичний, як моя пудра-скраб, завдяки якій я тепер чітко ідентифікую деревину.

   Десь далеко, за солодко-квітково-деревною пудровістю ховається щось маслянисто-індольно-шкіряно-резинове, що додає глибини та складності, пробуджує інтерес та захоплення. Але це далеко-глибинне з часом піднімається на поверхню і має не аби який вплив на запах сандалу і деревина стає пряно-маслянистою, тягучою, трохи липкою.

   Sandalo Nobile Nobile 1942 - оксамитовий, мінливий, неймовірно багатогранний, пряно-солодкуватий, борошнисто-кремовий, маслянисто-бальзамний, молочно-лікерний.

   Це була остання композиція Nobile 1942, з якою я познайомилася. Дуже шкода, що робила це похапцем. Потрібно було розпочинати знайомство саме з Sandalo Nobile, як тепер я розумію, так як є куди заглибитися та за чим поспостерігати.

   Наталочко, дуже дякую! Отримала чудовий досвід хорошого італійського бренду Nobile 1942!!!

 

Passeggiata In Galleria Vittorio Emanuele II Trussardi

     В останній день перебування у Лондоні ми відправилися у Кенсінгтонські Сади, зайшовши з боку водойми з лебедями, дивними фонтанами та різьбленими урнами. Не зважаючи на похмуру погоду та моросіння дощу було неймовірне відчуття радості та затишку. Як же добре, що ми потрапили у це місце саме наостанок!!! Невелика територія з особливим шармом, атмосферою та енергетикою. І лише розглядаючи карту для визначення подальшого маршруту, побачили назву цього чарівного місця - Італійські Сади! Ось воно що! Сила мистецтва та магія улюбленої країни! Сонячна Італія відгукується у серці та викликає позитивні емоції у стриманій дощовій Англії.

  Італійські Сади були створені у 1861 році Джейсоном Пеннеторном як подарунок принца Альберта коханій дружині Вікторії. Принцу дуже подобався італійський стиль та він захоплювався дизайном й садівництвом. Одним з його проєктів був сад на острові Уайт у містечку Іст-Ковз в Осборн-хаусі (Osbourne House)  - з терасами, фонтанами, квітниками, урнами. Ідею саду Осборн-хаусу втілили згодом і в Кенсінгтонських Садах. 

Італійські Сади Лондон

   Та чому ж я пригадала саме сьогодні цю історію?
    Розмірковуючи яким ароматом змінити британський настрій, довго не могла обрати щось особливе. На очі потрапив зразок, про існування якого я вже і забула. А тепер зраділа, що це виявилися парфуми італійської компанії Trussardi.

   Відомий італійський модний бренд, який займається виготовленням одягу, взуття, аксесуарів та парфумерії, у 2020 році випустив лінію ароматів Le Vie Di Milano The Collection - присвячену Мілану, північній столиці Італії. Можливо, фраза італійського письменника Джузеппе Маротта у збірці коротких оповідань про Мілан (1962 р) надихнула компанію на створення ольфакторної карти міста? Хто знає та неймовірно влучний епіграф до колекції та до світосприйняття взагалі "Місто потрібно не дивитися, ним потрібно дихати".

Мілан

   
   6 композицій створені різними парфумерами, які надихалися красою Мілану. 6 різноколірних та однакової форми прямокутних флаконів мають скульптурний золотий ковпачок у вигляді голови хорта - італійського Леврієро. Такий лейбл у компанії з'явився ще у 1973 році та з того часу є символом "витонченого смаку, благородства і статусності".

   У Passeggiata In Galleria Vittorio Emanuele II Trussardi у флаконі цеглистого кольору є все те, що мені не до смаку: кориця, кокос та ваніль. Ці солодкі парфуми данина моді на гурманку та я придбала їх із-за назви. Завдяки аромату є можливість повернутися у чарівне місце - у всесвітньо відому галерею Віктора Еммануїла II на Соборній площі (Piazza del Duomo). То чому б не скористатися моментом?

Галерея Віктора Еммануїла II 

   При першому знайомстві з Passeggiata (Прогулянка) помічаю бальзамно-пряно-гірку борошнистість кориці. Далі аромат видався солодко-вершковим, кремово-горіхово-туберозним та шоколадно-ванільним. Та чим більше внюхувалася, намагаючись пригадати свою прогулянку галереєю Віктора Еммануїла II, зрозуміла, що не так вже солодко і приторно, хоча до моїх спогадів запашні звуки не мали ніякого відношення. Зраділа, коли холодно-вологий аромат жасмину освіжив простір навколо. Виникло бажання продовжити та підсилити цей момент.

   Аромат Trussardi з часом звучить не голосно, здається близьким до шкіри, чим не набридає. Та на волоссі його добре помітно ще й другого дня.

   Рада знайомству з композицією, яка викликала у мене такі різні та щасливі спогади!

 

Vanisia Creed

   Здається, я заплуталася чи то виник якийсь дисонанс... Завжди була переконана, що Creed - це британська парфумерна компанія і як же я здивувалася, коли прочитала на пакуванні країну виробника - Франція. А у мене два зразки чекають своєї черги, щоб доповнити враження та продовжити смакувати спогади про Лондон. Якщо чесно, то до подорожі я не встигла вигуляти ці парфуми, а після неї забула дістати. І ось, вже підсумувавши Grossmith, раптом на очі потрапили Vanisia та Royal Water.

   Отже, ніби історія дому Creed розпочалася у 1760 році, коли лондонська швейна компанія доставила королю Георгу III пару ароматизованих рукавичок. Засновник майстерні з виготовлення екіпіровки для верхової їзди Джеймс Генрі Крід розпочав свій шлях як вишуканий кравець із Мейфера.

   Є згадка, що у 1781 році компанія презентувала королю Royal English Leather і цей деревний та шкіряний аромат став улюбленим у монарха.

   Згодом за парфуми, присвячені правнучці Георга III королеві Вікторії, Fleurs de Bulgarie компанія отримала статус офіційного постачальника парфумерії королеви.

   У 1854 році за часів правління Наполеона III "за запрошенням клієнтки компанії, французької імператриці Євгенії", Creed преїжджає з Лондона у Париж.

   З 1970 років фірма спеціалізується виключно на виготовленні парфумерії. Сьогодні домом керує нащадок засновника у сьомому поколінні парфумер Олів'є Крід та створює нішеві парфуми на сімейній фабриці в Урі біля Фонтенбло.

   Та вся ця інформація піддається сумніву, бо ще нікому не вдалося розшукати унікальних королівських ароматів та старих вінтажних флаконів Creed. Не має жодних даних про парфуми чи формули в Осмотеці. Є думка та ствердження, що парфумерна історія вигадана і компанія виникла саме у 1970 роках.

   Тому абсолютно не варто мені засмучуватися, що не включила наявні аромати в огляди про британську парфумерію, оскільки вони не мають до неї ніякого відношення.

    Та все ж я оновила враження про Vanisia Creed і аромат, який мені завжди асоціювався з Shalimar, сьогодні нагадав більше Coco Chanel. Він яскравий та сонячний, святковий та насичений, усміхнений, позитивний і неодмінно виникає бажання схарактеризувати як "щасливий". Як і раніше, Vanisia мені подобається.

    Дуже довго не вдавалося розібрати на деталі. Суцільне загадкове кремово-вершково-ванільне звучання.

    Та поступово Vanisia піддалася розумінню і найпершою помітила ознаки товстої шкірки бергамота з маслянистістю та димністю. У якийсь момент навіть пригадала Mitsouko Guerlain. Трохи цитрусової кислинки, трохи грайливої льодяниковості.

   З глибини доноситься анімалістичність, а тим часом аромат звучить то бальзамно, то ментольно, потім стає колючо-смолистим та солодко-ванільним. Тягуча кремовість змінюється квітковістю й Vanisia стає помадно-пудровою. Та найвиразнішою є солоно-маслянисто-карамельна амбровість.

   Ось так я плавно повертаюся у світ не британських ароматів. Якщо чесно, то не дуже поспішаю, хоча мене очікує велика компанія цікавих екземплярів. Та до теми Туманного Альбіону ще не раз звернуся, бо там стільки є всього бажаного.

 

Diamond Jubilee Bouquet Grossmith

   Вишнева соковита кислинка та гірко-солодко-терпка пильна борошнистість. Грайлива кислинка цитрусів та колючість, на зразок, бульбашок шампанського. З щільного запаху пудри поступово відокремлюється кремовий аромат фіалки, згодом - витончена гіркота ірисів та шляхетна помадність троянди. Місцями аромат звучить тягуче п'янко-лікерно, іншим разом апетитно-десертно.

   Не залежно від загального розкішного букета у повітрі в'ється вологий з індольністю запах жасмину.

   Після "квіткового гобелена", як вдало схарактеризували Diamond Jubilee Bouquet Grossmith на офіційному сайті компанії, аромат розкривається густою маслянистістю карамельної амбри з краплиною анімалістичності та солоним посмаком. Та це звучання стримане, без надмірної чуттєвості. Прозора мильність мускусу. Смолисто-димна та вершкова тягучість тонка бобів. Пухка осяйна солодка ваніль. Гірко-терпко-деревні ознаки глоду.

   В черговому акті композиції заявляє про себе землисто-гірко-деревний сухий ветивер.

   Здається, що ще можна додати про омріяний Diamond Jubilee Bouquet Grossmith, адже детально розповідала й про багатогранну квітково-пудрову красу, й про моє захоплення нею? Ну, хіба що те, що у мене є повноцінний флакон, який був куплений у знаменитому Fortnum & Mason, у магазині, у якому скупляються члени королівської родини.

   Додам, що я намагалася сфотографувати пляшку у Віндзорі, але, на жаль, було так мало часу, що зроблені нашвидкуруч світлини не передають ні краплі духу композиції, ні моїх емоцій від побаченого. Згодом я пошкодувала, що не взяла флакон з собою, коли відправилася у Кенсінгтонський палац. Саме там, у кімнатах, де проходило дитинство майбутньої королеви ВікторіЇ, серед чисельних творів мистецтва, особливої атмосфери, яку створювали музика, розставлені скрізь мініатюри людей та інтер'єри, органічно б не лише виглядав сам флакон на тлі історії, але й аромат був би вдалим розкішним доповненням.

Фото з Кенсінгтонського палацу

   Не втомлююсь повторювати, що Diamond Jubilee Bouquet Grossmith - урочистий та романтичний, шляхетний та елегантний, пишно-квітковий та оксамитово-теплий у базі аромат. Та мушу визнати, що ніхто із моїх парфумерних друзів не зміг перейнятися так його красою, як я та Вікторія, завдяки якій я і пізнала його.

   Часом думаю, що моє палке захоплення Diamond Jubilee Bouquet і привело мене у Лондон. Така собі нейрографіка.

Букінгемський палац

   

 

Oud & Bergamot Jo Malone London

   Краплина запаху бергамоту та цитрусів з ледь вловною кислинкою та багато димної деревини уду з гумовим нюансом та терпкістю, солодкуватою маслянистістю, а згодом гіркою шоколадною борошнистістю.

   Часті підходи до Oud & Bergamot Jo Malone London налаштовують ніс на удове звучання та з плином часу, здається, звикаю до по-британськи східного "настрою", знаходжу його врівновженим, комфортним та особливо коректним, що мені подобається.

   Якщо ж захочеться чогось специфічного масного та деревного, то неодмінно дістану Oud & Bergamot, а поки що нестерпно прагну нанести краплину квіткової солодкості чи свіжості. Тому з задоволенням щедро наношу зверху альдегідну Chanel №5 й тішуся чарівній кремовій помадності.

 

Cypress & Grapevine Cologne Intense Jo Malone London

    "Вічнозелений деревний аромат, натхненний величними деревами древніх Висячих садів. Відкрийте для себе історію кипариса, стрункого і чарівного дерева, яке привносить свої ароматичні нотки в наш новий Cologne Intense" - запевняють у компанії Jo Malone London.

   Запах вологої зелені, мокрого грунту, деревини та моху. Та якби до цього фужерного звучання додати квіткової вишуканості, то Cypress & Grapevine точно зображав би ольфакторний образ Лондона, а так це лише про солодкувто-деревне звучання кипарису с димністю та пряною терпкістю.

   Поступово аромат запудрюється. Солодкувата борошнистість пом'якшує маскулінний старт та бажання віддати флакон чоловіку змінюється на рішення все ж зачекати.

   Трохи смолистої липкості та хвойної прохолоди, маслянистість чогось невизначеного та колюча шипровість, але не така, від якої я шаленію та провалююся у безодню, а суха сіро-деревна, потім землиста з натяком на грибний відтінок. Закінчується солоним посмаком карамельної амбри.

   Сприйняття аромату кардинально змінюється і чим більше вдихаю, тим все більше виникає потреба зробити це ще раз.

   Щоправда, запаху виноградної лози чи ягід не помітила, як на це натякає рекламний постер, хоча цей сіро-блакитний гарно передає кольорову палітру композиції.

   Ще Cypress & Grapevine це саме той випадок, коли виникає бажання доміксувати на шкірі чимось квітковим чи фруктовим.

   Аромат входить до колекції Lost in Wonder, як і Cypress & Grapevine, з яким вже не терпиться мені познайомитися, переконана, що сподобається.