Coriandre Jean Couturier

 Coriandre Jean Couturier

Фото з відкритих джерел

   Одна колега по захопленню розповіла, що майже не користується парфумами, щоб потім не було асоціацій із війною. Мені ж парфуми потрібні замість гідазепама. А коли особливо важко,  як вчора та сьогодні, дістаю гірке та зелене...

   Не має тієї гостроти сприйняття краси за всіма страхіттями, новинами, сиренами. Потужна сувора гіркота полину сприймається як ковток повітря. Думки стрибають, речення не будуються, але хоч якимось чином вдається себе зібрати до купи та організувати.

   Маленька порція пряно-терпкуватого, прохолодно-бадьорого Coriandre Jean Couturier відвертає увагу від реальності. Димно, пряно, з кислинкою, з пильністю кори. Пахне лісом, мохом та дощем....Підбирати слова для опису аромату розвивають не лише словниковий запас, а й допомагають зосередитися, щоб чітко сформулювати запах. Чіткість думок формує чіткість позиції, але це вже не про аромат...

   Солодкувато-мильно-трав'яниста ангеліка. Волога мшистість та землистість поступово висихають й Coriandre стає борошнистим та колючим.

    Помадність троянди, не так виразно, як у вінтажному зразку і як би хотілося, та все ж подібна до реальної бордової квітки з фруктовою солодкуватістю, яку я вранці обнюхувала. Чудову трояндову прем'єру 2022 року Chanel порівнювали у товаристві саме з цим ароматом Jean Couturier.

   Солоний посмак та борошнистість деревини, а далі довготривала вершкова солодкувата кремовість, якщо не виникне бажання оновити аромат, якщо не буде потреба у дозі "заспокійливого".

   Пригадався час початку мого запашного безумства. Coriandre Jean Couturier - це саме той варіант, який можна придбати не плануючи попередньо бюджет. Дві пусті пляшки - свідчення любові до зелених ароматів мого чоловіка.

   Сьогодні ж Coriandre огортає м'яким зеленим шаликом та добрими спогадами. Тішить гіркувато-колючою життєствердністю та яскравістю візерунків "малахіту" на ковпачку. Зелений колір - один із моїх улюблених у гардеробі, ароматах, інтер'єрі, природі. Окрім політики...

Фото з сайту Jean Couturier

   У світі Високої Моди французького парфумера та дизайнера Жана Кутюр'є знають з 1945 року. Разом з дружиною-парфумеркою Жаклін у 1972 році заснував власну компанію. Дочка та онука парфумерів із Грасса у 1973 році створила композицію, яка поклала початок сімейству квіткових шипрів, яку вивчали у парфумерних школах як зразок, яка стала класикою парфумерного мистецтва та яку зарахували до шедеврів. Coriandre, який приніс славу бренду Jean Couturier.

   "З Coriandre я хотіла заново відкрити нюхові емоції моєї молодості, тонкий та делікатний аромат моєї матері та чарівні аромати сільської місцевості Грасса" - коментувала Жаклін Кутюр'є.

   Ніколи не звертала увагу та й не задумувалася над тим, що у добре впізнаваного  "малахітового" ковпачка Jean Couturier є одна особливість - не існує двох подібних. На сайті компанії стверджують, що їх виготовлення вимагає одночасного введення кількох кольорів. Кожен з ковпачків є унікальним виробом.

    Мрію поповнити колекцію вінтажними парфумами Coriandre Jean Couturier. Навіть знаю у кого можна їх придбати. Ось тільки потрібно дочекатися ПЕРЕМОГИ!!!

Femme Rochas Rochas

 Femme Rochas Rochas

   Про Femme Rochas Rochas я завжди пригадую восени, коли дістаю улюблені шипри. Сьогодні спонукала дістати підготовка до зустрічі "Шедеври парфумерного мистецтва". Заглянула у свої нотатки і, напевно, останні найкраще схарактеризують моє відношення до аромату.

   Та все ж додам, що таки осінь - найкращий час для Femme Rochas. Влітку, здається, аромат лінується "рухатися", капризує, вередує, як це властиво будь-якій жінці. То презентує себе байдужою повнотілою красунею, то анімалістично-шкіряно-брутальною, то скромною домогосподаркою.

  Хоча старт легко впізнала завдяки соковитому димному бергамоту, кислинці лимона та льодяниковості. Без натяків на "Mitsouko", як це буває часто. 

   Пильна пряність гвоздики та бальзамність кориці. Характерне для Femme Rochas густе тягуче звучання чорносливу з солодкуватою димністю. Зацукрені апетитні абрикоси та прохолода від трав'янистої свіжості розмарину.

   Карамельно-солонувата амбровість. Помадність троянди. Смолисто-землисті з прілим запахом пачулі...

   Запашні фрази ставали все коротші та після гірко-анімалістично-шкіряних фрагментів Femme Rochas розтеклася тихою помадністю по шкірі й вирішила не приветати до себе уваги.

   Таке пасивне розриття виправдала літнім теплом та, сподіваюся, у дні золотої осені надолужу всі емоції, які, зазвичай, дарує цей аромат.

   Femme Rochas Rochas

   Femme Rochas Rochas

L'Interdit Givenchy

 L'Interdit Givenchy 

   У 1954 році кутюр'є Юбер де Живанши, який одягав актрису Одрі Хепберн та був її другом, замовив аромат у популярного у 1950 роках парфумера Френсіса Фаброна, як персональні парфуми для акторки.

  У 1957 році дизайнер вирішив представити парфумерний твір на ринок та власниця заперечила. Завдяки її знаменитій фразі "Але я вам забороняю!" з'явилася назва у легендарного аромату: L'Interdit / Заборона. Згодом актриса особисто представляла композицію, знімаючись у рекламній компанії. Це було вперше, коли кінозірка з'явилася у рекламі парфумів та зробила це абсолютно безплатно.

Реклама 1958 року. Фото з відкритих джерел

   Є думка, що Одрі все ж віддавала перевагу Le De, іншому аромату Givenchy того ж року. Та хто знає. Особисто у мене кремово-помадна "Заборона" асоціюється саме з ніжною та витонченою актрисою.

New Yorker Ads 1963

      Класичний варіант L'Interdit Givenchy випускали до 1980 років, далі змінили формулу й поступово забули взагалі.

   Перевидали у 2007 році у колекції Les Parfums Mythiques.

  У 2018 році у L'Interdit Givenchy з'являється нове життя. Цю симпатичну жасминово-помадну композицію з яскравим шлейфом мені навіть подарували з нагоди якогось свята. Та вирішивши, що я маю кращий оригінал, новинку я віддала мамі. Шкодую лише, що не зафіксувала враження.

Рекламний постер 2018 р, фото з відкритих джерел

     Мій зразок L'Interdit Givenchy у концентрації edt, американського випуску та, ймовірно, до 1979 року, адже без EMB.

   Найделікатніші помадні альдегіди! Трохи воскові та за мить сяючі та дзвінкі.

   Помадність продовжують транслювати фіалки та троянди.

   Аромат у дусі Chanel №5, тому шанувальникам Шанель можна урізноманітнити свій парфумерний гардероб. Або ж, хто ще не встиг полюбити "П'ятірку",  можна розпочати готуватися до зустрічі з нею з ніжнішого варіанту - а саме з L'Interdit Givenchy.

   Солодкість персика та льодяниковість цитрусів. Апетитна ягідність. Пильна борошнистість ірису з шоколадним посмаком. Цукерний іланг-іланг чергується з землистим ветівером та терпкістю деревини.

   Ближче до бази масний сандал з делікатною гіркотою поступово стає сухим та пильним. L'Interdit швидко розкривається та затихає, але не зникає, а стає ніби природним сольонувато-карамельно-тілеснісним запахом.

   L'Interdit Givenchy огортає прозорим серпанком кремово-ягідної помадності. Розпорошує навколо квіткову борошнистість. Лагідно примушує посміхнутися та відчути себе на мить красунею Одрі Хепберн. Так і кортить повторити фразу "Я вам забороняю!" та додати щось своє особисте...

   Я порівняла сучасний зразок парфумованої води №5 та вінтажний L'Interdit. У якийсь момент здалося, що аромати дуже подібні, хоча й купу відмінностей добре чути. Але головний висновок  в здатності Givenchy звучати без ознак часу.

   L'Interdit Givenchy - за характером делікатніший, прозоріший, більш дівочий аромат. Якось я схарактеризувала "Заборону" як юну племінницю Chanel. Сьогодні мені здається, що L'Interdit Givenchy - аромат для інтровертів, а №5 - для екстравертів. Та все це, звичайно, умовно... 

   

Arpege Lanvin

 "Парижський шик з ніжним відтінком"

    Arpege Lanvin - послідовне звучання фруктово-ягідно-квіткових, борошнисто-деревних, мускусних акордів. Делікатна та тиха мелодія, але багатогранна, зі складною гармонією. Помадно-кремова ніжність.

  Готуючись до парфумерної зустрічі дістала Arpege Lanvin, щоб лише пригадати враження, та не планувала писати пост. Але емоції від розкриття композиції вплинули на мої плани, тому залишу кілька фраз. 

 М'яка помадність масних альдегідів та солодкувата фруктовість. Ніби щось добре знайоме, на зразок Chanel №5... Та ні, зовсім інше. Це так заграють альдегіди та створюють різноманітні ілюзії.

   З абстрактного звучання виділяється жасмин - "м'ясисто"-індольний, прохолодний, вологий. Чудовий! 

   Фруктова солодкість, про яку вже згадувала, набула виразності - і я впізнаю персики. 

   Помадна кремовість чи кремова помадність. Спочатку борошнистість гіркуватої деревини сандалу, а потім маслянистість.

   Захоплює мінливість Arpege й цей факт точно відповідає назві - послідовне, неодночасне виконання звуків акорду. Хоча ми всі аромати порівнюємо з мелодіями, та, напевно, найбільш мелодійний аромат від Lanvin. Ще й вийшло так символічно - я вибрала ці парфуми у день народження мого чоловіка - музиканта та музичного майстра. Правда, він на такі нюанси не зважає, та це дрібниці.

  Отже, вражаюча мінливість, тому відірватися від зап'ястя неможливо. А що як я пропущу щось красиве або важливе?

   Мій зразок Arpege дуже інтимний. Навіть дивує поєднання такої перемінності та тихого звучання. За делікатністю та ніжністю не помітно ознак часу, тому не почуваюся старомодною.

   "Зацукрені пелюстки троянди" - саме таке звучання вчора почула у "Повітрі часу" й мушу повторитися, бо і у Arpege є такий чудовий момент.

  Мускус, характерний вінтажним композиція, не викликає бажання перетерпіти, як це буває з сучасними зразками. За ним - солодка ваніль. Потім - тілесність та ягідний посмак.

   Саме сьогодні звернула на пост Оленки та збережу собі цікавий факт: основною суперницею Жанни Ланвен була Коко Шанель, яка за свідченням модних критиків до 1925 року за успіхом та популярністю поступалася мадам Ланвен. А аромат Arpege "став яблуком розбрату й офіційним приводом для ворожнечі Габріель та Жанни. Шанель здалося, що Arpege підозріло нагадує "П'ятірку".

            

Шедеври парфумерного мистецтва. Парфумерна зустріч.

 Шедеври парфумерного мистецтва

   Французькою "шедевр" - головний твір, вінець праці, вища робота.

   Твір мистецтва, що володіє ознаками свіжості та новизни при простому та зрозумілому для більшості втіленні ідеї, в поєднанні з глибоким смаком. Як правило, шедевр визначається великою кількістю людей, які так назвуть цей твір без спеціальних доказів та обгрунтувань. А з іншого боку - хороший смак - це знання. А як можна щось оцінити, коли не маєш навичок та досвіду?

  Шедевральність витвору мистецтва має збігтися із суспільною потребою, з готовністю публіки прийняти щось як шедевр. Хоча ми знаємо багато випадків, коли художник випереджав час і його роботу могли оцінити лише згодом. Та хіба цінність роботи від цього зменшується?

   Цей твір, який зветься "шедевром", неодмінно витримує перевірку часом. Напевно, це єдина ознака, яку не можливо заперечити чи посперечатися.

   Мистецтво є передовсім продуктом людської свідомості, а вона у кожного своя. Саме тому не існує творів, які сприймаються однаково й у всіх викликатимуть однакові асоціації.

   Варто також залишити тезу "Мистецтво не зобов'язане вчити глядача, а глядач не зобов'язаний розуміти мистецтво" невідомого автора, яка допоможе розвивати думку.

   У парфумерії, як і у будь-якому виді мистецтва, є свої шедеври. Хто визнав їх? Хто склав списки?
 
   Напевно, єдина точна відповідь буде - все той же час. А про інше можна багато сперечатися та обговорювати, аналізувати та розмірковувати.

   Тим не менше, для нас складно вкластися у "10" найкращих ароматів, тому найчастіше тішимося рейтингу зі 100 позиціями й всі варті уваги та шани. Звичайно, ми помітимо розбіжності у списку, оскільки все ж маємо різні вподобання.

   Знавці рекомендують прислуховуватися до спеціалістів, довіряти їм. Радять щоразу повертатися до незрозумілих чи неоцінених композицій, спробувати "роздивитися" їх під іншим ракурсом, у інших умовах. Задавати собі запитання: "Що хотів сказати автор?", "Як саме автор передає те, що я бачу у цьому творі?"

   Буває, що розумієш цінність твору, але він не викликає емоцій. Та оцінити об'єктивно професіоналізм та якість допоможуть лише знання.

  Отож, так все складно та неоднозначно у мистецтві, а тим більше з визначенням шедеврів, які є продуктом тонкого поєднання логіки та емоцій.

   Та ми спробуємо розібратися. Звичайно, довіримося рекомендаціям визнаних критиків та народній славі. 

    

   

L'Air du Temps Nina Ricci

 L'Air du Temps Nina Ricci

     Після Другої світової війни світ потребував оптимізму, радості та віри у мирне життя. Особливо це потрібно було жінкам, які працювали на військових заводах та фабриках. Вони прагнули колишньої жіночності та мріяли повернути у своє життя романтику.

   У той час парфуми мали важкі, щільні, п'янкі запахи, які строгим звучанням транслювали атмосферу війни.

   А у повітрі відчувалася потреба у легкості, щасті та надії, адже всі страхи минули. "Людям дозволили усміхатися та вільно ходити". 
 
   Поділяв ці почуття Роберт, син Ніни Річчі, та скориставшись можливістю, вирішив змінити напрямок діяльності. Була мета зробити компанію більш демократичною шляхом випуску аромату: "Висока мода залишається мрією, яка доступна лише обраним, а парфуми доступні всім".

   Реалізувати мрію допоміг парфумер Франсис Фаброн. Результат вразив мінливістю та легкістю - і у 1948 році з'явилися легендарні L'Air du Temps Nina Ricci. Назва "Повітря часу" - перший символ із чисельних інших, які характеризують композицію. 

   Та  L'Air du Temps у флаконі "сонце", який створив Жуан Ребулль Торроха, прийняли стримано. Аромат був настільки авангардним, що визнання прийшлося чекати два роки. У 1951 році у пляшці з двома голубами Марка Лаліка парфуми опинилися на вітрині універмагу Barney в оформленні Енді  Воргола.

   "Повітря часу" повертається у Францію з тріумфом і його популярність прирівнюється до рейтингу Chanel №5.

   Романтичні постери 1970 - 1980 років з зображенням L'Air du Temps Nina Ricci цікаво розглядати й сьогодні та надихатися романтичним настроєм завдяки фотографу Девіду Гамільтону.

Постер 1985 р, фотограф Девід Гамільтон

   "Я створив L'Air du Temps  для дуже жіночної панянки, можливо тієї, яку побачив випадково, та швидше, для вигаданого ідеала. Для мене парфуми - це акт кохання. Пережитого... чи вигаданого. Я - романтик й не уявляю життя без мрії" - писав Роберт Річчі.

   L'Air du Temps Nina Ricci - більше, ніж просто аромат. Це символ миру, любові та свободи, який вийшов за межі своєї епохи. Це дух часу, очікування змін, кохання та бажання жити. Це символ вічної молодості.

Всі фото з відкритих джерел

   Коли я вперше відкрила корок з чудовим голубом, мене вразило виразне звучання квітів гвоздики. Здавалося, що це не букет, а величезний квітник. Згодом ні разу не вдавалося спіймати таку ж ольфакторну картинку. Вчора ввечері несподівано мала радість насолоджуватися гвоздичними красотами, а сьогодні знову зовсім інше розкриття - розсіяно-квіткове.

    Дивно, чому ж не ношу парфуми? Не зважаючи на вік, абсолютно відсутні ознаки часу. Можливо, відлякує різкість на початку? Зате далі - свіжість. Потім ментольність та фруктова солодкість персика.

   Щільна мильність альдегідів повільно розсіюється. Трав'янисто-гіркувато-солодка боршнистість гвоздики запомаднюється. 

   Аромат доповнюється витонченим пряним звучанням спецій та квітковою мінливістю. Найбільше помітно цукерність іланг-ілангу, трохи кремовість гарденії. Здається, чую троянду, що дуже тішить. Хоча букет абстрактний й складно висмикнути окрему квітку. Як раптом все стає таким зрозумілим і вже зацукрені трояндові пелюстки видаються ласим десертом.

   Вражає, як та різкість, що була на старті, трансформується у невимовну ніжність. Така мила помадність та округлість.

  Після квітів настає час пильної борошнистої деревини сандалу, краплина анімалістичності та маслянистості.

   L'Air du Temps Nina Ricci - квітково-мінливий, гіркувато-пряно-солодкий, помадно-кремовий, поетично-романтичний.

   На мій погляд, є 3 вагомі причини мати "Повітря часу" у колекції:
1) До компанії квіткових ароматів;
2) Аромат входить у 10 найкращих парфумів;
3) Флакон, ні флакони (нарахувала 26 різних голубів) - це виняткова краса! Це тріумф мистецтва флаконів та символізму.

    Так хочеться дочекатися часу, коли у повітрі й ми почуємо аромат радості, щастя та перемоги! І наші українські парфумери вигадають парфуми з символічною назвою і їх будуть всі розкуповувати, як у свій час L'Air du Temps Nina Ricci.

   

Gardénia Chanel

 Gardénia Chanel 

      Я так палко мріяла почути аромат гарденії та побачити її на власні очі. Коли Оленка виставляла фото із Японського саду, що у Монако, я навіть не здогадувалася,  що зовсім скоро матиму можливість зробити власні світлини вишуканої красуні. 

Японський сад, Монако, 2019

   Можна було б сказати, що зустріч з гарденією була однією з найяскравіших моментів, та все, що я бачила у Монако, викликає до цього часу захоплення.

   Попередження квітникарів, що гарденія на підвіконні дуже капризна, стримувало мене довгий час від покупки рослини. Та піддавшись спонтанному пориву все ж я придбала вазон з двома бутонами та з нетерпіння чекали, коли вони розквітнуть й наповнять кімнату чарівним ароматом.

   Коли опав перший бутон, я майже впала в депресію, та втрата другого вже вгамувала мої страждання і  повернула до стабільного ритму життя - наполегливо доглядати/працювати та бути терплячою в очікуванні результатів.

   Мої сусіди у будинку з якоїсь причини винесли свої кімнатні квіти на загальний коридор. Час від часу привертають увагу квітучі екземпляри, які щоразу викликають подив та одночасно
 підтверджують думку, що рослинам краще без надмірної уваги.

   Як же ж я здивувалася, коли серед кактусів раптом роздивилася ... гарденію! До того ж рослина зібралася розквітнути!!! У той час, коли у моєї красуні опадали бутони, у викинутої з дому рослини життя продовжувалося зі всіма процесами !!! 

   Не знаю, чи привертає ніжна та дуже запашна квітка у когось із сусідів хоч якусь увагу, та я її розглядаю та обнюхую по кілька разів за день. Терпкувато-гіркий, жасминово-мускусний, свіжий та прохолодний неймовірно цікавий аромат. Та коли довго вдихати, помічаю ту вершкову кремовість, характерну для білоквіткових парфумів.

    Власне, на честь жасминовидної гарденії, розквітлої у під'їзді на 9 поверсі, я й дістала Gardénia Chanel. Напевно, якщо пригадати, у мене є ще інші зразки ароматів, у центрі уваги яких саме ця квітка, та edp Шанель у симпатичні мініатюрі - №1.

  Чарівна квіткова кремовість омріяної гарденії та свіжість дощового ранку на терпкому тлі. Густа вершковість та млосність туберози. Тягуча солодкуватість та ледь вловна кислинка й льодяниковість.

   Виразний білоквітковий аромат - щемно ніжний, романтичний та жіночний.

   Вершково-кремовий посмак нагадує саме той аромат квітів із Японського саду.

   Gardénia Chanel ніжна та не акварельна, має звучання щільне та не голосне, а її легкість - не показник невпевненості. Варто зробити найменший рух - і квітковий флер у мить дає про себе знати, хоча вже здавалося, що від парфумованої води не залишилося і сліду.

   Характерна ознака ольфакторної палітри гарденії специфічна душність постійно чергується зі свіжістю, тому не втомлює своєю наполегливістю. Найприємніший момент - фруктова помадність.