Cuir de Russie L.T. Piver

Фото з мережі

   Спонтанний вибір вчора шкіряного Cabochard Gres викликав бажання дістати невідомий для мене аромат Cuir de Russie L.T. Piver, зразок якого подарувала мені колекціонер Людмила. Якщо чесно, то я прагнула познайомитися з композицією легендарного бренду, але згодом дістати щось інше для виходу до людей, не зважаючи на коментар Люди "Дуже гарний аромат". І яке ж було моє здивування, що Cuir de Russie L.T. Piver реально дуже гарний та цікавий. Я його не лише впевнено зробила ароматом дня, а ще й напахніла чоловіка. Людочко, черговий раз щиро дякую за рідкісні парфуми!!!

   Про одну із найдавніших французьких парфумерних компаній, відлік якої ведеться від 1774 року, я вже трохи розповідала, коли знайомилася із ароматами із колекції Галині Анні. Сьогоднішній варіант у мене 2002 року із флакону, як у лівому верхньому куті (фото з мережі). З часом компанія не лише змінила дизайн флакону, але й назву скоротила до одного слова Cuir. Хоча любителі шкіряних ароматів знають відмінності і російської шкіри, і іспанської, і англійської. Я є не великим знавцем цієї групи парфумів, тому знання маю поверхневі та, звичайно, дуже хочу розібратися.

Фото з мережі

    Як розповідає парфумерний критик Сергій Борисов: "У доісторичні часи технологія виготовлення сириці (сиром'ятної шкіри) була схожою на всіх континентах: в Європі і Америці, в Азії та Африці. Ескімоси і індіанці зберегли цей спосіб. Шкіру скоблили, жирували, розминали - пергамент і веленевий папір, індіанські мокасини і овчинні кожухи, офіцерські лосини і хутряні парки алеутів були сирицевими. У разі голоду їх можна було зварити і з'їсти, адже це була сира шкіра".

   Згодом, в залежності від дубильної сировини, шкіру стали виробляти у різних країнах по-своєму. Вироблення шкіри було моторошно смердючим виробництвом (розм'якшення, гноїння, дубіння), та й готова шкіра теж мала неприємний запах. Щоб благородні пани залишилися задоволені, майстри шкіряних справ стали просочувати шкіру ароматними оліями та жирами. Сама ж професія парфумерів у Франції була пов'язана з ароматизацією шкіри (вони виготовляли рукавички, тому Грас у XVII столітті став центром цього ремесла). Граські парфумери використовували амбру, цибетин, мускус, розмарин. Іспанську шкіру (Peau d'Espagne) просочували трояндовою та жасминової водою, корицею, амброю, камфорою, кедровою і сандаловою олією, мускусом. Шкіра в Італії пахла солодким мигдалем, ірисом, мускусом, амброю і цибетином. Українські козаки дубили шкіру протягом місяця у саморобному квасі з додаванням кори дуба.

   Юхта або російська шкіра пахне березових дьогтем, так як шкуру великої рогатої худоби, коней, свиней просочували цим компонентом замість димлення чи компечння. Для більшої міцності, щоб шкіра не розмокала, до березового дьогтю додавали жир морських тварин. Не зважаючи на сильний не дуже приємний запах юхта користувалася попитом у Європі, з неї виготовляли взуття, сумки, ремні, обтягували меблі та робили палітурки для книг.

   У 19 столітті запах юхти почали використовувати в одеколонах та парфумах для створення певного образу та для того, щоб продукцію можна було продавати у різних країнах, розширяючи ринки збуту. Аромати Cuir de Russie є у Volnay, Chanel, Lubin, Guerlain, Houbigant, E. Coudray, Molinard, Mury, Roger & Gallet, Le Jardin Retrouve, Mad et Len.

   У 1939 році компанія L.T. Piver випустила і свій варіант Cuir de Russie. Вінтажні парфуми можна придбати на eBay ще й сьогодні.

 Фото продавця superalx, eBay

 Cuir de Russie від Люди розпочинається одеколонисто. Колючий цитрусовий старт доgjвнюють пряні відтінки спецій. Змішалися у єдиному звучанні димність бергамоту та солодкувато-пильна камфорність перцю. Дуже виразні ознаки лаврового листа і в то й же час чіткий бальзамно-хвойний запах сосни та смолистість.

   Прохолода та свіжість разом з тонізуючими та організовуючими властивостями. 

   Кислинка цитрусів та квіткові ознаки на деревному тлі неролі. Колюча шипровість.

   До того часу, коли з'явився запах шкіри, відбулося багато всього цікавого та захопливого, а його поява підсилила лише інтерес. Юхта має пряний, кислуватий, трохи маслянисто-анімалістичний та місцями мильний  запах, присипана перцем, просочена терпко-солодким медом, ввібрала в себе прілість листя пачулі. А ось березового дьогтю я не помітила.

   Якщо пряно-мшисто-шкіряна частина Cuir de Russie L.T. Piver може злякати жіночий не підготовлений ніс, то карамельно-помадне продовження, а згодом винно-медово-лабданумне зачарує будь-яку пані. І саме така аура навколо та ще й доповнена приємною квітковістю.

   З часом аромат стає смолисто-деревним, потім сухим димним, борошнистим. Російська Шкіра і далі розвивається, а я все не перестаю дивуватися мінливості та захоплюватися красою.

   Якби не карантин, вже б точно придбала флакон вінтажних парфумів...