Pompeia L.T. Piver

   7.08.2017
   Город, который замер под пеплом Везувия, раньше был богатым, пышным и благоухал смолами в величественных соборах, пудрой в огромных театрах, специями в шумных тавернах, фруктами на людных рынках, цветами в роскошных садах и чувственной любовью, которую можно было купить за деньги. На протяжении многих лет интерес к Помпеям не утихает. История рассказывала и продолжает рассказывать дивные сюжеты. Так это было в XVI-XX веках и в наши дни. Эта тема интересовала не только археологов и историков, но как оказалось, и парфюмеров. О чем говорят духи Pompeia L.T. Piver? О чем была фантазия парфюмера Pierre Armingeat в 1907 году? О древней цивилизации или об аромате, который хранился в амфоре той женщины, которая нарисована на упаковке духов?

   Ответы на эти вопросы я пока не нашла, но точно известно, что в создании Pompeia помогал все тот же химик Georges Darzens, что использовались синтетические компоненты и в том числе amyl salycilate - амилсалицилат - ароматическое вещество, что в начале XX века и дальше духи пользовались огромной популярностью в Европе и даже экспортировались в США.

   Pompeia L.T. Piver выпускаются и сегодня в виде лосьона для тела и волос, но это уже все, конечно, не то. Владельцы компании уже давным-давно сменились, жидкость стоит копейки, сама упаковка не вызывает того восхищения, хотя на ней все еще нарисована та же матрона. Правда, для коллекции можно приобрести старую пудру, чтобы приблизиться к истории, и, если очень повезет, встретить духи. Так вот повезло Галине Анни и немножечко мне.

   Я пока не знаю точной информации, но в сети нашла две фотографии из коллекции Галины. И из одного из двух флаконов жидкость приехала ко мне. Я думаю, что это духи, но если лосьон, то он отличнейшего качества. И со временем я оказалась права. Это точно концентрация парфюм. Флакон из начала 50 х годов.

Объем флакона с лосьоном 1 литр

   И если Floramye L.T. Piver на меня не произвел огромного впечатления, то Pompeia удалось это сделать.

   На коже Pompeia звучат горько-терпко-смолисто-кожано, а со временем пудрово. Угадывается цибетин или кастореум и много пачули, которые  пахнут выразительно, глубоко, бархатно, смолисто, с оттенком прелых листьев и сладковатого шоколада.

   А облако, которое отрывается от кожи и заполняет пространство, благоухает цветами, карамельной амброй, винными нюансами и тем же шоколадом. О наличии последнего несколько раз спрашивал муж. А в цветочном букете я нашла индольный влажный жасмин, лекарственно-бальзамичный иланг-иланг и кисловато-цитрусовые нероли.

   Аромат густой и немного тягучий, постоянно изменяющийся. Чтобы уловить все эти оттенки, пришлось много раз к нему возвращаться.

   Жизнь всегда возрождается, даже из пепла.

 

 

Floramye L.T. Piver

   6.08.2017
   Французский Дом L.T. Piver стоит в одном ряду с такими легендарными брендами, как Guerlain, Houbigant, E. Coudray. Компания участвовала во всех крупных выставках в XIX и XX веках. L.T. Piver часто был лидером в разработке дизайна парфюмерии. В оформлении коробок, этикеток и рекламы прослеживается орнаментально-фантазийный стиль Альфонса Мухи, характерный для периода Ар нуво. Многие флаконы были изготовлены Baccara.

   Floramye L.T. Piver вышел в свет в 1905 году, созданный парфюмером Пьером Армижаном (Pierre Armigeant (1874-1955) в сотрудничестве с химиком, профессором Жорж Дарзеном (George Darzens). Это были первые духи, в которых использовали открытие последнего - метил нонил ацетальдегид ( methyl nonyl acetaldehyde ). Если простыми словами - альдегид С 12.

   Floramye - цветочная композиция, в которой я слышу много анималистических оттенков и маслянистого мускуса, а в последнюю очередь цветочные нюансы. Животное тепло, шершавость и колючесть цибетина, влажная древесина, горько-кожано-пудровые оттенки кастореума, пчелиный воск. Только после многократного нанесения я услышала влажный индольный жасмин. А в ароматной ауре улавливается цветочность невыразительная и абстрактная. Пальцы после нанесения пахнут сладковатой амброй.

   Наверно, должен присутствовать запах ириса, так как на упаковке и этикетке он нарисован.

   Альдегиды, которые использовались в Floramye, как новшество, я долго не могла выделить. А потом стала четко слышать интенсивный запах маслянистой мыльности. Возможно, это и есть они.

   Смотреть на упаковку и флакон Floramye одно удовольствие, которые являются ценным приобретением коллекционера, и стоят огромнейших денег даже пустые. Сам аромат мне пахнет старостью. Он не вызывает неприятных ощущений, интересно за ним наблюдать, но возникают ассоциации с бабушкиным комодом и чердаком. Хотя горько-кожано-животные аккорды, которые плавно превращаются в восково-пудровые можно встретить в современной нише.

     P.S. Теперь я знаю, что это концентрация парфюм. Аромат из начала 50х годов.

     Фотографии использовала из Интернета с различных ресурсов.

Cuir de Russie L.T. Piver

Фото з мережі

   Спонтанний вибір вчора шкіряного Cabochard Gres викликав бажання дістати невідомий для мене аромат Cuir de Russie L.T. Piver, зразок якого подарувала мені колекціонер Людмила. Якщо чесно, то я прагнула познайомитися з композицією легендарного бренду, але згодом дістати щось інше для виходу до людей, не зважаючи на коментар Люди "Дуже гарний аромат". І яке ж було моє здивування, що Cuir de Russie L.T. Piver реально дуже гарний та цікавий. Я його не лише впевнено зробила ароматом дня, а ще й напахніла чоловіка. Людочко, черговий раз щиро дякую за рідкісні парфуми!!!

   Про одну із найдавніших французьких парфумерних компаній, відлік якої ведеться від 1774 року, я вже трохи розповідала, коли знайомилася із ароматами із колекції Галині Анні. Сьогоднішній варіант у мене 2002 року із флакону, як у лівому верхньому куті (фото з мережі). З часом компанія не лише змінила дизайн флакону, але й назву скоротила до одного слова Cuir. Хоча любителі шкіряних ароматів знають відмінності і російської шкіри, і іспанської, і англійської. Я є не великим знавцем цієї групи парфумів, тому знання маю поверхневі та, звичайно, дуже хочу розібратися.

Фото з мережі

    Як розповідає парфумерний критик Сергій Борисов: "У доісторичні часи технологія виготовлення сириці (сиром'ятної шкіри) була схожою на всіх континентах: в Європі і Америці, в Азії та Африці. Ескімоси і індіанці зберегли цей спосіб. Шкіру скоблили, жирували, розминали - пергамент і веленевий папір, індіанські мокасини і овчинні кожухи, офіцерські лосини і хутряні парки алеутів були сирицевими. У разі голоду їх можна було зварити і з'їсти, адже це була сира шкіра".

   Згодом, в залежності від дубильної сировини, шкіру стали виробляти у різних країнах по-своєму. Вироблення шкіри було моторошно смердючим виробництвом (розм'якшення, гноїння, дубіння), та й готова шкіра теж мала неприємний запах. Щоб благородні пани залишилися задоволені, майстри шкіряних справ стали просочувати шкіру ароматними оліями та жирами. Сама ж професія парфумерів у Франції була пов'язана з ароматизацією шкіри (вони виготовляли рукавички, тому Грас у XVII столітті став центром цього ремесла). Граські парфумери використовували амбру, цибетин, мускус, розмарин. Іспанську шкіру (Peau d'Espagne) просочували трояндовою та жасминової водою, корицею, амброю, камфорою, кедровою і сандаловою олією, мускусом. Шкіра в Італії пахла солодким мигдалем, ірисом, мускусом, амброю і цибетином. Українські козаки дубили шкіру протягом місяця у саморобному квасі з додаванням кори дуба.

   Юхта або російська шкіра пахне березових дьогтем, так як шкуру великої рогатої худоби, коней, свиней просочували цим компонентом замість димлення чи компечння. Для більшої міцності, щоб шкіра не розмокала, до березового дьогтю додавали жир морських тварин. Не зважаючи на сильний не дуже приємний запах юхта користувалася попитом у Європі, з неї виготовляли взуття, сумки, ремні, обтягували меблі та робили палітурки для книг.

   У 19 столітті запах юхти почали використовувати в одеколонах та парфумах для створення певного образу та для того, щоб продукцію можна було продавати у різних країнах, розширяючи ринки збуту. Аромати Cuir de Russie є у Volnay, Chanel, Lubin, Guerlain, Houbigant, E. Coudray, Molinard, Mury, Roger & Gallet, Le Jardin Retrouve, Mad et Len.

   У 1939 році компанія L.T. Piver випустила і свій варіант Cuir de Russie. Вінтажні парфуми можна придбати на eBay ще й сьогодні.

 Фото продавця superalx, eBay

 Cuir de Russie від Люди розпочинається одеколонисто. Колючий цитрусовий старт доgjвнюють пряні відтінки спецій. Змішалися у єдиному звучанні димність бергамоту та солодкувато-пильна камфорність перцю. Дуже виразні ознаки лаврового листа і в то й же час чіткий бальзамно-хвойний запах сосни та смолистість.

   Прохолода та свіжість разом з тонізуючими та організовуючими властивостями. 

   Кислинка цитрусів та квіткові ознаки на деревному тлі неролі. Колюча шипровість.

   До того часу, коли з'явився запах шкіри, відбулося багато всього цікавого та захопливого, а його поява підсилила лише інтерес. Юхта має пряний, кислуватий, трохи маслянисто-анімалістичний та місцями мильний  запах, присипана перцем, просочена терпко-солодким медом, ввібрала в себе прілість листя пачулі. А ось березового дьогтю я не помітила.

   Якщо пряно-мшисто-шкіряна частина Cuir de Russie L.T. Piver може злякати жіночий не підготовлений ніс, то карамельно-помадне продовження, а згодом винно-медово-лабданумне зачарує будь-яку пані. І саме така аура навколо та ще й доповнена приємною квітковістю.

   З часом аромат стає смолисто-деревним, потім сухим димним, борошнистим. Російська Шкіра і далі розвивається, а я все не перестаю дивуватися мінливості та захоплюватися красою.

   Якби не карантин, вже б точно придбала флакон вінтажних парфумів...