понеділок, 7 лютого 2022 р.

Ароматообрази та ольфакторні читання. Частина II

 

Ароматообрази та ольфакторні читання


   16.03.2020
    "Смак і запах важко передати словом, тому європейська поезія довгий час була збіднена лексикою на означення цих понять. На цьому наголошував І. Франко у праці «Із секретів поетичної творчості»: «Наша мова найбагатша на означення зору, менше багата, але все-таки досить багатана означення вражень слуху і дотику, а найбідніша на означення смаку і запаху»

   У ХІХ ст., на думку дослідників, зросло вживання одоративної лексики в різних стилях і жанрах. Це було ознакою виявів реалізму, який тоді охопив усі види мистецтва. Проте й сьогодні запахова лексикає малодослідженим засобом вираження художнього образу."(c) І.Іншакова

 

МАРИНА ЦВЕТАЕВА

 

«Запах, запах…»

Запах, запах

Твоей сигары!

Смуглой сигары

Запах!

Перстни, перья,

Глаза, панамы…

Синяя ночь

Монако.

Запах странный,

Немножко затхлый:
В красном тумане —

Запад.

Столб фонарный

И рокот Темзы,

Чем же еще?

Чем же?

Ах, Веной!
Духами, сеном,

Открытой сценой,

Изменой!

1917

Jasmin de Corse Coty - улюблені парфуми Марини Цвєтаєвої

 

"ПОДРУГА"

10

Могу ли не вспомнить я

Тот запах White-Rose и чая,

И севрские фигурки

Над пышащим камельком…

Мы были: я — в пышном платье

Из чуть золотого фая,

Вы — в вязаной чёрной куртке

С крылатым воротником.

White Rose Atkinsons 

 

14

Есть имена, как душные цветы,

И взгляды есть, как пляшущее пламя…

Есть тёмные извилистые рты

С глубокими и влажными углами.
Есть женщины. —

Их волосы, как шлем,

Их веер пахнет гибельно и тонко.

Им тридцать лет. —

Зачем тебе, зачем

Моя душа спартанского ребёнка?

1915

 

***

Тайком прокрасться в комнату сестры...

И пусть она тебя намного старше,

На модных шляпках перья так пестры,

Таинственны застежки на корсажах.

 

Разлить их манит аромат духов,

В глазах сиянье скляночек и кремов.

Пусть нотный заперт шкаф,

но не таков Твой нрав! Тебе поможет небо!...

L.T.Piver Floramye

 

АЛЕКСАНДР БЛОК / "НЕЗНАКОМКА"

И каждый вечер, в час назначенный

(Иль это только снится мне?),

Девичий стан, шелками схваченный,

В туманном движется окне.

И медленно, пройдя меж пьяными,

Всегда без спутников, одна

Дыша духами и туманами,

Она садится у окна.

И веют древними поверьями

Ее упругие шелка,

И шляпа с траурными перьями,

И в кольцах узкая рука.

И странной близостью закованный,

Смотрю за темную вуаль,

И вижу берег очарованный

И очарованную даль. (1906)

***

О, запах пламенный духов!

О, шелестящий миг!

О, речи магов и волхвов!

Пергамент жёлтых книг!

 

Ты, безымянная!

Волхва Неведомая дочь!

Ты нашептала мне слова,

Свивающие ночь. (1906)

Le Parfum Ideal Houbigant 

 

КОНСТАНТИН БАЛЬМОНТ / "ШЕСТВИЕ КАБАРГИ"

Влюбленная проходит кабарга,

Средь диких коз колдунья аромата.

Вослед нее пахучая утрата,

Под ней душисты горные луга.

 

Пьянящий мускус. Смыты берега

Бесстрастия. Любовь здесь будет плата.

И любятся с рассвета до заката.

Но прежде – бой. В любви сразить врага.

 

Самец самцу противоставит бивни.

Алеют у сильнейшего клыки.

Сперва гроза. Лишь за грозою ливни.

 

Ждет самка. В мире бродят огоньки

В одном любовном запахе и рае 

Сибирь, Китай, Тибет и Гималаи.(1917)


L'Origan Coty

 

ИГОРЬ СЕВЕРЯНИН

"Флакон иссякший "

Среди опустевших флаконов,

Под пылью чуланного тлена,

Нашел я флакон Аткинсона,

В котором когда-то Вервэна…

Чья нежная белая шея

Лимонами благоухала?

Чья ручка, моряною вея,

Платочным батистом махала?

Духи́, мои светлые ду́хи,

Иссякшие в скудной дороге!

Флаконы мучительно сухи,

А средства наполнить — убоги…

Но память! Она осиянна

Струей упоительно близкой

Любимых духов Мопассана,

Духов Генриетты Английской…

1926

 

"Хоровод рифм "

Как сладко дышится

В вечернем воздухе,

Когда колышутся

В нем нежных роз духи!

Как высь оранжева!
Как даль лазорева!

Забудьте горе Вы,

Придите раньше Вы!
Над чистым озером

В кустах акации

Я стану грез пером

Писать варьяции

И петь элегии,

Романсы пылкие...

Caron Nuit de Noel

 

А. ВЕРТИНСКИЙ "ЗЛЫЕ ДУХИ"

Я опять посылаю письмо и тихонько целую страницы

И, открыв Ваши злые духи, я вдыхаю их сладостный хмель.

И тогда мне так ясно видны эти черные тонкие птицы,

Что летят из флакона — на юг, из флакона «Nuit de Noёl».

 

Скоро будет весна. И Венеции юные скрипки

Распоют Вашу грусть, растанцуют тоску и печаль,

И тогда станут легче грехи и светлей голубые ошибки.

Не жалейте весной поцелуев, когда зацветает миндаль.

 

Обо мне не грустите, мой друг. Я озябшая хмурая птица.

Мой хозяин — жестокий шарманщик — меня заставляет плясать.

Вынимая билетики счастья, я смотрю в несчастливые лица,

И под вечные стоны шарманки мне мучительно хочется спать.

 

Скоро будет весна. Солнце высушит мерзкую слякоть,

И в полях расцветут первоцветы, фиалки и сны…

Только нам до весны не допеть, только нам до весны не доплакать:

Мы с шарманкой измокли, устали и уже безнадежно больны.

 

Я опять посылаю письмо и тихонько целую страницы.

Не сердитесь за грустный конец и за слов моих горестных хмель.

Это все Ваши злые духи. Это черные мысли как птицы,

Что летят из флакона — на юг, из флакона «Nuit de Noёl». 

1925

 

А.ВЕРТИНСКИЙ

«Концерт Сарасате»

 Ваш любовник скрипач. Он седой и горбатый.

Он Вас дико ревнует, не любит и бьет…

Но, когда он играет концерт Сарасате,

Ваше сердце, как птица,- летит и поет.

 

Он альфонс по призванью. Он знает секреты 

И умеет из женщины сделать «зеро»…

Но, когда затоскуют его флажолеты,

Он — божественный принц, он — влюбленный Пьеро…

 

Он Вас скомкал, сломал, обокрал, обезличил.

«Femme de Luxe» он сумел превратить в «Femme de Chambre».

И давно уж не моден, давно неприличен

Ваш кротовый жакет с легким запахом «амбр».

 

И в усталом лице, и в манере держаться 

Появилась у Вас и небрежность, и лень.

Разве можно так горько, так зло насмехаться?

Разве можно топтать каблуками сирень?..


И когда Вы, страдая от ласк хамоватых, 

Тихо плачете где-то в углу, не дыша, -

Он играет для Вас свой концерт Сарасате,

От которого кровью зальется душа!

 

Безобразный, ненужный, больной и брюхатый,-

Ненавидя его, презирая себя,

Вы прощаете все за концерт Сарасате,

Исступленно, безумно и больно любя!..

1927 год

Coty Ambre Antique

 

БОРИС ПАСТЕРНАК

"ЛИПОВАЯ АЛЛЕЯ"

Ворота с полукруглой аркой.

Холмы, луга, леса, овсы.

В ограде мрак и холод парка,

И дом невиданной красы.


Там липы в несколько обхватов

Справляют в сумраке аллей,

Вершины друг за друга спрятав,

Свой двухсотлетний юбилей.

 

Они смыкают сверху своды.

Внизу лужайка и цветник,

Который правильные ходы

Пересекает напрямик.

 

Под липами, как в подземельи,

Ни светлой точки на песке,

И лишь отверстием туннеля

Светлеет выход вдалеке.

 

Но вот приходят дни цветенья,

И липы в поясе оград

Разбрасывают вместе с тенью

Неотразимый аромат.

 

Гуляющие в летних шляпах

Вдыхают, кто бы ни прошел,

Непостижимый этот запах,

Доступный пониманью пчел.

 

Он составляет в эти миги,

Когда он за сердце берет,

Предмет и содержанье книги,

А парк и клумбы переплет.

 

На старом дереве громоздком,

Завешивая сверху дом,

Горят, закапанные воском,

Цветы, зажженные дождем.

 

***

...Я б разбивал стихи, как сад.

Всей дрожью жилок

Цвели бы липы в них подряд,

Гуськом, в затылок.

 

В стихи б я внес дыханье роз,

Дыханье мяты,

Луга, осоку, сенокос,

Грозы раскаты.

 

Так некогда Шопен вложил

Живое чудо

Фольварков, парков, рощ, могил

В свои этюды.

 

Достигнутого торжества

Игра и мука -

Натянутая тетива

Тугого лука.

 

***

...В прозрачность заплаканных дней целиком

Губами и глаз полыханьем

Впиваешься, как в помутнелый флакон

С невыдохшимися духами... (1917)


 

НІКА МЕЛЬНИК

"АРОМАТ ПАРФУМІВ"

Аромат чоловічих парфумів

манить серце моє в новий світ.

І невпевнено можна подумать,

Що то ніжності тихий привіт.

Він єдиний, аромат незабутній,

Він єдиний, міняти не смій!

То життя твого мрії майбутні.

То реальність твоїх усіх мрій.

Ти кохай, поки сонце сіяє,

В ароматах передчутів.
Не міняй. Бо життя не міняє,

Тих, хто серця торкнутись посмів. (2012)

АВТОР НЕ ВІДОМИЙ / ПАРФУМ

Парфум-

Краса, яку не бачить око,

Невидима білизна, друга шкіра.

Гармонія, злиття і настрій,

Як чари віртуозного факіра...


Приємне відчуття, Емоцій вирій...

Ознакою хорошої манери,

Як розповідь, як збудження, як ніжність,

Як легкість, як прозорість-вічність.

 

Таємність хитрої природи.., 

Магічним ароматом-все в бажання.

Реальна вартість-чисте, не дешеве

Огорне шлейфом почуття-вражання!

 

Душевний запах,

Ноти.., колір.., пізнавання..,

Підкреслить образ, Додадуть шаленість,

Вся елегантність, вся жіночність, сексуальність,

Античність, сьогодення і буденність...

 

Чарівна сила- Непідвладна часу...
Розкрити повністю не кожному вдається.
Парфум-краса, яку не бачить око,

Як хвилювання, що у серці б`ється!..

ЛІДА СКРИПКА

"В руці парфум з дражливо-терпким запахом лаванди."

В руці парфум з дражливо-терпким запахом лаванди.

Ти б гідно оцінив. А чи ж… настане день наш? Поясни.

Я пам’ятаю, ти не любиш аромат троянди,

Ще... обіцяв прийти із оберемком квітів від весни.

 

Гадав пробратись на балкон і розбудити пташку,

Котра від денних стресів душу заспокоювала сном.

Я не забула,.. ти більш не гадаєш на ромашку,

Бо ж у взаємності кохання переконаний давно.


За кілька тисяч кроків ти живеш в весняній тиші,

А поміж нас розлука, як той вуж туди-сюди снує.

Наш час пливе, ми з кожним днем і старші, і мудріші,

Й відомо: мудрість – є в коханні.... А в кохання старість,.. є?..(2017)

Ecarlate de Suzy
 

СЕРГІЙ СІРИЙ / "ЗАПАХ ЖІНКИ"

Ми перекинулись з тобою

Двома-трьома словами –

й тільки. І ти пішла.

Однак зі мною

Лишився запах.

Запах… жінки.

Він збуджував мою уяву.

Він не давав мені робити.

Я заварив духмяну каву,

Щоб запах жінки перебити.

Але хіба якась там кава

Замінить справжню насолоду?!

Не допоміг й настій на травах,

Вже не говорячи про воду…

Додому йшов я, як в тумані.

Ще крок. Тролейбусна зупинка.

Хтось поруч став – і одурманив

Мене знов запах. Запах жінки! (1959)


 

СТАНІСЛАВ БЕЗМЕЖНИЙ /ЗАПАХ ЖІНКИ

Мій другий фетиш - це запах жінки,

Що зковує кожну із тисячі м'язів.

Благаю ще один подих для перевірки.

Браво. Три секунди і я твій в'язень.

Не врятує мене жоден із адвокатів,

Та і я згоден довічно бути в цьому полоні

З квіткового меду. Полоні твоїх ароматів.

Це найприємніше позбавлення волі.

Вдягай на мене залізнії пута.

Дурмань!

П'яни!

Збивай із ніг!

Хай мине вічність і я отримаю спокуту.

Дозволь ступити до тебе на поріг

Моя неволя - той самий запах жінки,

Що грішника здіймає в небеса.
В тобі ще стільки схованих відтінків,

Єднаймо ж наші полюса. (


Стаття від літературознавця та франкознавця Богдана Тихолоза про Івана Франка, як поета-парфумера, про дивовижну чутливість його творчої натури до розмаїття пахощів.

Поет як парфумер

1 коментар:

  1. Стаття від літературознавця та франкознавця Богдана Тихолоза про Івана Франка, як поета-парфумера, про дивовижну чутливість його творчої натури до розмаїття пахощів.
    https://frankolive.wordpress.com/2020/03/14/%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D1%82-%D1%8F%D0%BA-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%84%D1%83%D0%BC%D0%B5%D1%80-%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D1%84%D1%80%D0%B0/

    ВідповістиВидалити