Tubereuse Criminelle Serge Lutens

 

   Перші хвилини Tubereuse Criminelle Serge Lutens складає враження, що вибухнула склянка з гримучою настоянкою лікарських трав якогось чаклуна чи знахаря. Камфорність, ментольність, свіжість, терпкість та аромат швидко набуває густої бальзамно-пряної тягучості і стає гірко-солодко-медовим, а потім кремово-солодко-карамельним.

   Здається, ні туберози, ні жасмину, а зовсім не очікуваний запах білих лілій. Яскрава та мінлива квітковість, яку турбує неспокійний вітер, що з різною силою дме то ніжно, то нервово, і квіти використовують аромат для захисту.

   Металевий присмак, кришталева дзвінкість, індольність - і все це на тлі запаху топленого молока.

   У якийсь момент розумію, що вся ця ольфакторна вистава - підступність хижої квітки з ніжною зовнішністю і, як ніколи, характеристика "кримінальна" у назві - ідеальне потрапляння у ціль.

   То "королева ночі", як ще називають туберозу, видає себе цнотливою лілією, то огортає кремово-вершковою ніжністю, то насміхається "підгорілим молоком", то затихає та зливається з запахом шкіри, то пробуджує апетит десертністю.

   Я завжди з задоволенням дістаю Tubereuse Criminelle, так як люблю цей харизматичний тандем туберози та жасмину. Та сьогодні не помітила звичного звучання. Замість квітів молочно-карамельні льодяники з дрібкою какао, приємна невагома солодка ваніль та кремово-вершковий стиракс. Здавалося, вся "кримінальність" давно розчинилася у повітрі і не залишила жодних ознак. Та несподівано Tubereuse Criminelle видала ще одну дозу "солодкого яду" такого гатунку, що я пошкодувала про свій вибір парфумів. "Напевно, все ж смаки у мене змінилися" - вирішила я і засумувала за витонченими інтелігентними композиціями...

   P.S. Провітривши мізки у горах, надихавшись травами, соснами, дзвінким повітрям, отримавши купу вражень та емоцій, нового ольфакторного досвіду, я повернулася додому щаслива. Після душу накинула халат, який ще пахнів чимось яскравим і дуже привабливим. Чим же я користувалася? І яке ж було моє здивування, що це все ще залишки Tubereuse Criminelle  і мені нестримно захотілося повторити і знову "пережити" всю цю запашну провокаційну історію. І ось рівно через тиждень я знову у ароматі Serge Lutens.

Issara Parfums Dusita

   Для мене Issara Parfums Dusita - це аромат золотої осені й про це свідчать кілька моїх записів. І ось ні чим не підтвердженому бажанню дістати парфуми у спеку не було жодних протипоказань. Щось на рівні інтуїції підказувало, що аромат гарно розплавиться у теплі та зазвучить якось особливо. І я не помилилася. Справді, Issara пасує тепло літа, але все ж вона, як на мене, знову про осінь. Але цього разу це те передчуття багряної пори у ранковому парку, коли виразних ознак ще не помітно, але є стійкий запах, від якого стає сумно, адже це перший "дзвіночок", що літо наближається до логічного завершення.

   П'янке карамельно-винне, ні - ромове шоколадне і коньячне звучання старту Issara у мить змінюється хвойною свіжістю та пряною смолистістю. Пухнасті гілки сосни, розморені на сонці, ліниво виділяють бальзамно-лісовий дух.

   З ледь помітною шоколадністю аромат тютюну у дуеті з вершково-димними тонка бобами.

   Солоно-амброва анімалістичність, запах спітнілого тіла та згадка про йодисте повітря морського узбережжя.

   Камфорно-терпко-гіркуваті, трохи лікарські, дущо з чоловічим характером, ознаки шавлії. Пріле листя, пильність та землистість. Солодкуватість гнилих фруктів та смолисто-шоколадних пачулі, слідом - колюча шипровість.

   Вишнево-карамельна помадність доповнюється ментольністю. Хочеться себе обнюхувати і лише задоволення від "осіннього" аромату Issara компенсує швидкоплинність літніх днів і активне насування золотої пори з філософськими думками.

   2.11.2019

   Я все чекала осені, щоб носити Issara Parfums Dusita, а осінь, наповнена яскравими подіями, проноситься з шаленою швидкістю і все без неї. Та, здається, листопад, саме той ідеальний час для смолисто-деревного аромату, який мені асоціюється з глибоким коричнево-червоним кольором. І дивовижний хвилюючий мармеладно-малиновий світанок був підтвердженням у правильності вибору парфумів на сьогодні.

   Трав'янисто-ментольно-смолисто-хвойний старт. Поєднання свіжості, прохолоди лісу та вишневого огортаючого тепла тютюну.

   Краплина камфорності, натяк на лікарський нюанс, пряна димність шавлії. Землистість, невиразна анімалістичність, яка з часом набуде чіткого звучання, що зробить Issara чуттєвою і емоційною.

   Запах тютюну, здається, головний, поки на перший план не виходить запах деревини з шоколадним підтоном, димністю чорносливу, прілістю осіннього листя та мокрою пильністю. А ще - запах розтрісканої кори.

   Вершковість тонка бобів та карамельність амбри створюють зігріваючий осінній коктейль з алкогольною міцністю та ванільним післясмаком.

   Моя приятелька прокоментувала, що кімната в мить заповнилася яскравим сильним ароматом, як тільки я до неї зайшла. Але описати чим пахне не змогла. Дивно, але я ні разу не помітила ні свого шлейфу, ні ароматної аури, як це часто буває, а тут, кажуть, що виразно і насичено. Обов'язково продовжу прикрашати листопад дивовижною Issara Parfums Dusita!

   7.10.2018

  Issara Parfums Dusita - це ода прекрасній дорогоцінній деревині, в багатогранній палітрі якої є димність і фруктова солодкість, лікерна п'янкість і тваринні інстинкти та потяг, вершкова тягуча манливість та гіркота шкіри, мшиста терпкість та лікарська камфорність. Одночасне звучання натуралізму та символізму. Issara - емоційна, атмосферна і інтимна. Інколи, якщо довго внюхуватися, асоціюється з психоаналізом.

   Теплий бальзамічно-шоколадно-деревний з димною фруктовістю запах деревини. Здається, є щось алкогольне, що нагадує вишневу настоянку. Одночасно густе солодкувате і кислувате, терпке та п'янке.

   Лікарсько-терпкі, димні, камфорні ознаки шавлії. З часом трав'яниста ментольність змінюється з вершково-кремовою тягучістю тонка бобів.

   Тепло чергується з прохолодою та свіжістю.

   Солоно-карамельна амбра з анімалістичністю. "Брудні" відтінки мускусу. Тваринні нюанси впливають на адреналін та загострюють інтерес.

    Сухий запах деревини доповнюється хвойними нюансами та смолистою липкістю.

   Апетитні солодкуваті сухофрукти доповнюють палітру осінніх запахів. Issara, як і при першому знайомстві, мені здається осінньою.

   Терпко-солодко-гірко-анімалістичне звучання примушує забути всі знайомі композиції. Кожен новий вдох викликає залежність і відчуття ольфакторного задоволення. 

Ambre Sultan Serge Lutens

 Ambre Sultan Serge Lutens

    Саме це бальзамно-смолисто-ароматично-шоколадно-хвойне звучання чекала чи то я, чи то літня спека. Ніби вгамовувала спрагу, вдихаючи пряно-гіркуватий, димно-солодкуватий Ambre Sultan Serge Lutens. І як не дивно, я пригадувала запах сосен та смерек, полонини та гори Карпати, а не мечеті Стамбулу...

   Лікарська мікстура, як і у Tubereuse Criminelle, яка змінюється сухою гірко-пряною борошнистістю. Камфорно-перцевий пил з приглушено-золотавим сяянням.

   Розтріскана кора з ще не застиглими краплинами бурштину, в які по необачності чи то по безпечності потрапили комахи.

   Трав'янисто-гірка терпкість змінюється тягучою солодкуватою карамельністю, яка у свою чергу розвіюється сріблястим прохолодно-пряним серпанком. Маслянисто-в'язко, шоколадно-бальзамно і п'янко. Та за мить знову шершаво камфорно-пряно. Натяк на лавровий лист та гостроту перцю не нагадує людний Єгипетський базар з довгими рядами, переповненими строкатими товарами. А чомусь на згадку прийшов запах та смак наваристого бограчу, який на Закарпатті подають як традиційне пригощання.

   Прілим листям та сирою деревиною віддають пачулі. І є в цьому звучанні щось таємниче-сокровенне.

   Так зовсім несподівано багатогранний Ambre Sultan Serge Lutens несподівано підсилив післясмак подорожі по казковим Карпатам і дістав із куточків пам'яті яскраві ольфакторні враження.

Fragonard Parfumeur

   На жаль, у мене не було можливості роздивитися старовинне село Ез (Eze Village), яке розташоване між Ніццою і Монако на висоті 427 метрів і є найдавнішим поселенням на Лазурному березі. Я впевнена, що воно мені дуже сподобалося б та врятував від смутку абсолютно не запланований візит на парфумерну фабрику "Фрагонар", яка знаходиться саме в цьому містечку.

   Fragonard Parfumeur - це парфумерно-косметичне підприємство на Середземному узбережжі, яке позиціонують як нішеве. Я би охарактеризувала його - хороший мас-маркет. В Грассі знаходиться історична парфумерна фабрика, на якій виготовляють парфуми та мило, в Ез - фабрика-лабораторія для виготовлення косметики, у Парижі два найвідоміші музеї парфумерії (один з них, відкритий у 1983 році, знаходиться у особняку на 9 rue Scribe, неподалік від Опери Гарньє, інший - в бувшому театрі на бульварі Капуцинок,39 boulevard des Capucines).

   Бувший французький нотаріус Ежен Фукс у далекому 1926 році у Грассі створив свою парфумерну фабрику, яка знаходилась в одній із старовинних будівель міста і отримала ім'я відомого місцевого художника Жана-Оноре Фрагонара (кажуть, що цей митець був сином купця, що торгував парфумами).

Жан-Оноре Фрагонар, автопортрет, 1769 р.

 Вважаєтья, що Ежен Фукс був першим, хто став продавати продукцію без посередників. Свої парфуми він розповсюджував на пряму туристам, які прибували на узбережжя. На той час це був дуже оригінальний спосіб поширення продукції бренду по всьому світу за короткий час. Швидше за все, Фукс був хорошим маркетологом, а парфуми створював якийсь запрошений парфумер, але це лише моє припущення.

Парфумерний орган

    Фабрика поступово збільшувалася, з'явилися магазини в Ез і Парижі, а з часом і музеї парфумів, які з любов'ю наповнював рідкісними екземплярами внук Ежена - Жан-Франсуа Коста. Сьогодні фабрика належить родині засновника. "Фрагонаром" керують доньки Жана - Франсуаза та Агнес Коста.

   Як і у часи заснування, сьогодні компанія не вкладає коштів у масову рекламу, в розвиток ділерської мережі та подібні класичні форми розвитку. Знайомство нових потенційних покупців відбувається через організовані екскурсії по фабриці, які закінчуються презентацією парфумів та косметики з можливістю їх придбати. Ось на таку екскурсію і потрапила я.

   Парфумерна фабрика "Фрагонар" в Ез - це сучасна будівля із скла та бетону жовтого кольору в оточенні пахучих троянд та олеандрів. Лише переступивши поріг, звертаєш увагу на святковий квітковий запах, який є підтвердженням, що ти входиш саме на парфумерне підприємство.

    Нашу групу зустріла російськомовна консультант і всім учасникам групи роздала рекламні буклети та наліпила на одяг наклейку з літерою F.

   На першому поверсі фабрики знаходиться невелика частина парфумерного музею "Фрагонар" - скляні шафи з рідкісними вінтажними флаконами, як абсолютно невідомими так і добре знайомими, від яких гарний настрій ще більш підсилився в очікуванні справжнього ароматного свята.

Далі нас повели у цех, в якому було різноманітне обладнання (і сучасне, і раритетне), апарати, інструменти, таблиці, ємності, склянки, колби, коробки, ящики, мішки з сировиною.

 Екскурсовод, напевно, із-за того, що робочий час закінчувався, а це було біля 18 години, пропустила розповідь про історію парфумерії та компанії Фрагонар і відразу приступила до реклами продукції, звертаючи увагу на концентрації виробів та рідкісні інгредієнти, які використовують. Такий рекламний напір мене трохи засмутив і я перестала слухати інформацію. Зате з задоволенням перенюхала всю сировину у мішках, які стояли на підлозі: пачулі, ладан, тонка боби, бензоїн. Найбільший інтерес викликали корінці ірисів - на перший погляд здалося, що вони абсолютно без запаху, але якщо зосередитися, то добре чути солокувато-землисті, трохи прілі відтінки. Мені кортіло запитати, чи не можна придбати по кілька грам цих зразків, та було незручно переривати активну розповідь про наймодніший аромат "Фрагонар" та бестселер компанії - арганове масло.

 

   Не хочу здатися занудою чи злим критиком, та робочі халати у роздягальні, повз яку ми проходили, не видалися мені білосніжними, як це уявлялося, що має бути. В цій лабораторії, напевно, не потрібна ідеальна, стерильна чистота.

    На другому поверсі просторе сучасне приміщення з рядами, наповненими продукцією та кілька кас.

  Кожен рік "Фрагонар" присвячує якійсь квітці, яка стає основною складовою і елементом всіх колекцій фабрики. Так, 2016 рік був присвячений ірису, 2017 - піону, 2018 - вербені, а 2019 - лаванді. Все навколо, всі банери, оформлення, експозиції - все нагадує про ці дивні свіжо-прохолодні, гіркувато-кислуваті квіти. Але, на жаль, у мене не виникло бажання придбати ні лавандові парфуми, ні мило, про покупку якого я мріяла ще з першого мого візиту у "Фрагонар" у Парижі у 2016 році.

   Парфуми у металевих золотих флаконах, парфумована та туалетна вона у склі, мило різних кольорів та форм, мильнички у вигляді долоні, чоловіча парфумерія, аромати для дому, ароматні свічки, саше, косметички, сумки... До косметичних засобів я так і не дійшла, не вистачило чи то терпіння чи інтересу. Та мої знайомі накупували багато всього собі і на подарунки додому.

     Для того, щоб було зручно набирати собі флакончики та коробочки, які сподобалися, пропонують використовувати ось такі симпатичні плетені кошички:

   Я нюхала, розглядала, перебирала, перекладала та все ж вирішила не виходити з фабрики з пустими руками. Ось таке мило з запахом троянди придбала у колекцію на пам'ять:

   А у автобусі нас всіх очікував сюрприз! Кожному учаснику групи подарували по пробнику туалетної води під назвою якої квітки, як ви думаєте? Звичайно, лаванди - головної квітки 2019 року у "Фрагонарі". Така симпатична дрібничка. Тому з часом я все-таки напишу огляд на цю композицію.

    Тепер до повної колекції вражень буду чекати можливості відвідати фабрику "Фрагонар" у Грассі та музей парфумерії на бульварі Капуцинок.

Night Laura Biagiotti

   Колючі альдегіди вриваються у ранок, висвітлюють фрукти, обіцяючи солодкий день. Терпкість, димність, соковитість бергамоту тонізує та бадьорить. Радісна льодяниковість цитрусів піднімає настрій та дражнить фантазіями та маревом про Італію. Адже Night, яку змальовує ольфакторними фарбами невідомий парфумер для Laura Biagiotti, - це ж італійська ніч. Нестримно хочу туди, аж до сліз. "Ти що мала дитина?"- прокоментував мій настрій чоловік.

   Квіткова помадність густа та насичена. В ній сплелися запахи п'янкої туберози, фруктово-ягідної троянди та кремової гвоздики. О! Ще бальзамно-сонячний, гострий голос іланг-ілангу, здобрений пухкою солодкістю ванілі. Пряна солодкуватість кориці додає пікантності, але не перетягує увагу.

   Маслянисто-солодко-гірко-шкіряна та борошниста анімалістичність зливається з розплавленою лавою карамельної амбри. І цей тандем так "смачно" переливається на сонці бурштиново-масними відтінками та дихає лінощами.

   Night Laura Biagiotti - соковито-свіжа, солодко-апетитна, помадно-пудрова, сонячно-сяюча, емоційно-насичена, еротично-спокуслива, життєрадісна та повнотіла. З гірко-терпким досвідом та кремово-вершковою легкістю сприйняття нового дня.

   Колись мені все не вдавалося "роздивитися" палітру Night. Та й не дивно, таке щільне звучання, повільне розкриття вимагає терпіння та досвіду. А ще я тоді не була так сильно закохана у Італію... У характері 1980 років, добротний та розкішний, мінливий та глибокий, спокусливо-манкий аромат для ошатної пані, яка має смак до життя.

   Я неодмінно візьму Night до Італії, щоб парфуми розчинилися у повітрі сонячної країни, щоб духмяність запаморочила голову та підсилила і так яскраві емоції.

 

Maison de Couture Yves Saint Laurent

   Фраза дизайнера "Елегантність має бути у серці"  як епіграф до Maison de Couture і я з задоволенням підтримую лорановський настрій, тим більше сьогодні. Згадала про цей загадковий та рідкісний аромат вчора на нашій парфумерній зустрічі. Ніякої нової інформації не розшукала з часу мого знайомства з композицією, крім пропозицій придбати флакон у розкішній смарагдовій упаковці за величезні кошти та абсолютно новий погляд на сам аромат.

   Димність бергамоту, солодкувато-гірка соковита надихаюча та життєрадісна зелень. Листя смородини з помітними ознаками котячого лотка та солодко-кислі стиглі ягоди. Вловима камфорність та прозора пряність, а за мить - це виразний кислувато-пряно-гіркий запах коріандру.

   Помадність та кремовість фіалки, фруктова солодкість. Квіткова гірчинка нагадує мені блідо-фіолетові іриси, то вловлюю подих осінніх хризантем. Землистість та солодкувата борошнистість корінців ірису. Фруктовість троянди, яка з часом зазвучить густим помадно-лікерним голосом.

   Маслянистість сандалу та мшиста база.

   "Елегантність має бути в серці". Елегантний Maison de Couture у флаконі з серцем - чи не ідеальну фразу я підібрала? Вийшло абсолютно інтуїтивно, але дуже вдало.

 

Opium Yves Saint Laurent

   Передчуття свята краще за саме свято" - цей відомий вираз сьогодні для мене і про мене, а все тому що у відпустці не спостерігаю за датою. Чи то від щастя, чи від лінощів, але у мене вже 1 серпня, не зважаючи на купу календарів зі всіх боків. Тому я святкую ДН одного із моїх улюблених дизайнерів, ще однієї яскравої особистості - Іва Сен Лорана. Лише в другій половині дня я вияснила, що всі інші шанувальники зроблять це завтра...

   Статусом дня мала бути є фраза модельєра "Навіть найвишуканішому вбранню необхідна хоч краплина парфумів. Тільки вони зроблять його закінченим і досконалим, а вам додадуть шарму і чарівності". Саме такими словами хотілося розпочати день. Власне, так і сталося, а завтра буде продовження лорановського настрою.

   Завтра YSL виповнилося б 84 роки! Неодмінно передивлюся в черговий раз один із улюблених фільмів "Стиль - це я" з чудовим Гаспаром Ульєлем. А сьогодні аромат дня - парфуми Opium і головна тема нашої парфумерної зустрічі.

   Взагалі, Opium у мене асоціюється з Новим роком. Традиційно я доповнюю святковий образ саме цим ароматом. Та у літню спеку він розкривається ще краще.

   Сьогодні парфуми подарували мені кілька самостійних частин, було враження, що дивлюся художній фільм.

   Розпочалася ароматна історія емоційним танцем полум'я, смолисто-помадні язики якого звивалися, іскрилися льодяниковими цитрусами, інтригували соковито-апельсиновими натяками, манили апетитними сливами, зачаровували п'янким бальзамно-насиченим теплом, огортали оксамитовими шаликами,

   Наступна частина - це вже східна казка. Срібний серпанок ладану заполонив мої фантазії. Пряна сухість та терпкість гвоздики, камфорність перцю, солодка вершковість, бальзамність кориці та щільна ваніль. Чергування сухих та борошнистих  гірко-пряно-смолистих відтінків доповнювалося тягучою карамельністю, мінилося, світилося, затихало та з новою силою та у іншій формі себе проявляло.

   Про кохання, бажання та пристрасть була частина, коли на першому плані з'явилися маслянисто-шкіряні, медово-пряні ознаки касторіуму.

   Квіткове серце розкрилося розкішним букетом троянд. Одні пахніли персиками, інші були сяючі мармеладні, ще - помадні та фруктово-маслянисті. Здається, такої розкоші мені ще не вдавалося роздивитися у Опіумі раніше. Напевно, це компенсація за дезорієнтацію у часі...

   Доповнюють букет кремово-трав'янисті гвоздики та стиглі фрукти.

   А ось що було після квітів не розповім, бо переключилася увага зі звучання Opium на порівняння різних випусків та концентрацій, а ми їх назбирали у клубі не мало. Хоча знаю колекціонерів, у яких є повні зібрання цієї ароматної розкоші.

   На тлі сучасних Montale та The Merchant of Venice, Stéphane Humbert Lucas 777 та Moresque Opium Yves Saint Laurent вже не виглядає скандальним та провокаційним, але викликає все ту ж наркотичну залежність завдяки багатогранному, пристрасному, розкішному звучанню, яке викликає ілюзії та фантазії та бажання поринути з головою у мистецтво сходу.