Мілан - аромат жіночих примх та гарного настрою
У мене є подруга, з якою ми маємо багато спільного. Найбільше нас об'єднує любов до гарних людей, подій та речей. Ще часто ми однаково думаємо.
У нас однакова робота і пов'язана вона із одним із прекрасніших мистецтв - танцем. Завдяки цьому ми знаходимося постійно серед гарних людей дітей і слухаємо багато дуже багато хорошої музики.
У нас в обох робочі дні і вихідні так щільно переплетені, що ми часто не розуміємо чи то працюємо, чи то відпочиваємо. Для когось концерти - це святкова подія, а для нас - це просто робота, але хороший привід вигуляти сукню.
Ті, хто читають мої розповіді про аромати та подорожі, напевно, не можуть збагнути, до чого такий вступ, в якому я намагаюся натякнути, які ми з подругою естети.
А мова сьогодні буде про місто, яке мені видалося раєм для естетів. Мілан - це алегоричний образ нашого з Танею життя! Тому що в Мілані є все те, що ми любимо. Тому що описуючи враження про Мілан, це все одно, що розповідати про наші захоплення, вподобання, звички та традиції.
Рішення про початок будівництва замку-крепості було прийняте у 1368 році герцогом Мілану Галеаццо II із відомої династії Вісконті, яка правила містом біля двох століть. Будівництво замку Сфорца розпочалося при Франческо Сфорца, який захопив владу в Мілані у 1450 році.
Так як ми серйозні дівчата, начитані, постійно все аналізуємо і вимогливо до себе відносимось, хоча комусь може здатися, що ми лише від учнів вимагаємо досконалості, тому найперше про що хочеться розповісти - про головний символ Мілану - замок Сфорца, який був побудований в XV столітті.
Розглядаючи сьогодні світлини, я розумію, що коли гуляла по замку, вже втомилася трохи від величезної кількості історичних об'єктів. І не сприймала так гостро ту красу та інформацію, які вимагають величезної поваги. Та добре, що є документальне підтвердження. Історичні дрібнички, які не потрапили в моє око, потрапили в об'єктив камери, і я маю змогу досмакувати побаченим.
Приголомшливо прекрасний, неймовірно магічний та дивовижний кафедральний собор Дуомо, який присвячений Різдву Діви Марії, в готичному стилі із білого мармуру здатен задовільнити найвитонченіший естетичний смак та переповнити враженнями та емоціями. То він здається із мережива, то пластичним і рухливим, то ефемерно-казковим і нереальним. Якщо собор повільно обійти та уважно роздивитися, то ідей та сюжетів для танців вистачить до самої пенсії.
З хорошою людиною завжди є про що помовчати. Особливо це добре робити, блукаючи лабіринтами строкатих вулиць, розглядаючи колоритні будівлі, арки, балкони. Або ж зупинитися послухати вуличних музикантів чи освіжитися біля фонтану.
Не зважаючи на те, що Мілан багатолюдний, є відчуття простору та світла. Не можу не додати, що нагадує освітлену софітами сцену. Якби ще не хвилюватися за злодіїв, які крім основної професії, володіють основами психології та жонглерства, тому мають високу класифікацію.
Кажуть, у Рівному є джелато. Так, у нашому любому місті є смачне морозиво, але все ж таки цей витончений охолоджений десерт, який відрізняється особливим смаком та ніжною консистенцією потрібно коштувати саме у Італії, так як джелато - це шедевр італійської кухні. Ну, а про затишну та колоритну атмосферу джелатерії не буду навіть коментувати, там потрібно побувати.
Театр La Scala
Колись нам з Танею архітектура оперного театру у Відні здалася скромною. Як не дивно, у Мілані театр La Scala на вигляд ще простіший. Та не зважаючи на цей факт, все, що відбувається у середині приміщення, викликає захоплення та величезну повагу. Можливо, колись згодом, років через 20, ми станемо ще більш рафінованими естетами та будемо проводити вихідні то на балеті у Парижі, то на опері у Мілані. Але це згодом...
Пам'ятник геніальному Леонардо да Вінчі, який жив у Мілані в різні періоди свого життя.
А поки що ми наполегливо займаємося творчістю і знаходимо у щільному графіку кілька годин на каву чи шопінг. До речі, каву у Мілані я не встигла покуштувати. Хороша нагода повернутися! А ось від шопінгу отримала масу позитиву та емоцій.
Мій однокласник Віталій (це той, що зимою надіслав фото величезного рекламного червоного флакону Chanel саме із Мілану), коментуючи у ФБ одну світлину, написав: "шопінг має бути у Мілані!". Чесно скажу, на цю заяву я прореагувала скептично, адже, ми, дівчатка, здатні витратити всю зарплату не виходячи із дому.
Рекламна акція Chanel No 5 Parfum Red Edition Chanel 2018р біля театру La Scala
Та потрапивши у всесвітньо відому галерею Віктора Еммануїла II на Соборній площі (Piazza del Duomo), я кардинально змінила свою думку. Безліч бутиків найвідоміших дизайнерів, включаючи Louis Vuitton, Prada, Gucci, Versace, Furla, знамениті кафе і ресторани роблять галерею однією з найбільш відвідуваних міланських пам'яток. І якщо навіть не вистачає коштів на якісь ультра модні черевики чи сумку, то неймовірно цікаво розглядати вітрини та манекени, вивчати нові колекції, нюхати парфуми та все фотографувати.
Конструктивно галерея Віктора Еммануїла II нагадує форму латинського хреста, що має центр з вісьмома кутами. У довжину будівля досягає 196 метрів. Центральний вхід в галерею з площі Пьяцца дель Дуомо прикрашений красивою тріумфальною аркою.
У центрі хреста розташована декоративна мозаїка із зображенням чотирьох континентів світу (Європа, Африка, Америка, Азія) і символічними образами землеробства, промисловості, науки і мистецтва.
Над галереєю височить 47-метровий скляний купол, що створює відчуття нескінченного простору і відкритого неба.
У внутрішньому інтер'єрі галереї Віктора Еммануїла II привертають увагу вишукані скульптурні композиції, статуї на честь італійських вчених і художників, декоративна ліпнина і мальовничі фрески, що прикрашають стіни. На яскравій мозаїчній підлозі красуються герби Риму, Турину, Мілану і Флоренції, що символізують об'єднання Італії. Багато бродячих музикантів і співаків виступали в галереї в надії, що їх помітять і запросять працювати в знаменитому театрі по сусідству. До цього часу існує одна кумедна традиція - прокрутитися навколо своєї осі на причинному місці бика, зображеного на гербі Турину в центрі галереї, і тебе буде очікувати успіх та благополуччя. Прикмета так сподобалася туристам, що на тому самому місці постійно утворюється значна вм'ятина, яку періодично реставрують.
Звичайно, я не могла не зайти у бутик Chanel. Відразу пригадала минулорічну пригоду зі своїми шанельками у Венеції і відчула, що за ними вже скучила.
У Massimo Dutty найбільше згадувала Таню і уявляла її радість, якби вона прогулювалася по багатоповерховому магазину. Не порівняти магазинчик у Любліні...
Далі було безліч інших бутиків, в які не можливо було не зайти і нестримно хотілося все придбати. І як ніколи, я відчувала себе шопоголіком і отримувала від цього величезне задоволення. Адже у Мілані не просто шопінг, а це якийсь особливо радісний та святковий процес.
Я не придбала парфумів і, власне, не звертала на них увагу, крім №22 у концентрації parfum у Chanel. Взагалі цієї подорожі мені цікаво було спостерігати за запахами та ароматами вулиць, приміщень, міст, ніж за парфумерними новинками чи цікавинками.
Ольфакторний образ Мілану радісний, святковий, багатогранний. Це сучасна нішева композиція, яка має історичні корені та давні традиції. Неодмінно якісна, складна та мінлива, а не просто апетитна гурманська. Квітково-свіжа, бадьоро-прохолодна на старті, помадно-кремово-пудрова у серці та неодмінно з акордами шкіри та ексклюзивної деревини у базі. Голосна і з довгим шлейфом, який нагадує хвіст павича.
Одного дня для знайомства з Міланом дуже мало, але достатньо, щоб у нього закохатися і мріяти одного разу повернутися. Чи то у музей, галерею чи собор, чи подивитися виставу, чи показ мод і навіть просто випити кави та поласувати джелато - хочу все пережити, відчути неодмінно. І разом з подругою Танею!
