Aqua Allegoria Tiare Mimosa Guerlain

   Останнім часом компанія Guerlain активно рекламує колекцію Aqua Allegoria. Дуже гарні світлини та відео-ролики надихають підійти до полички у магазині з ароматами. І я чесно підходжу щоразу до них з надією закохатися, але щоразу розчаровують. Хоча старти у всіх ароматах дуже симпатичні.

   У мене також є один флакончик Aqua Allegoria - Tiare Mimosa. Навіть далекого 2010 року, а це всього через один рік після виходу композиції. І як не дивно, але ще ні разу я не поділилася враженням. Можливо, тому, що не хочеться розповідати про все те ж розчарування чи виглядати снобом. Хоча знаю щирих любителів аромату і тому у моєму флаконі залишилось всього 20 мл із 125 мл і я радію, що хоч хтось отримав задоволення.

   Кислинка лимону доповнюється гірчинкою пористої жовтої шкірки, фруктовою солодкістю та пряністю перцю. Радісно солодко-пряно, грайливо соковито-липко, сонячно-терпко, свіжо-ранково. "Чудово!!!" - зраділа я.

   Солодкість стає щільною, помадно-кремовою і в ній впізнається смачна екзотичність тіаре. Підсилює квіткову солодкість пухка ваніль і тим ще більше створює літню атмосферу та гарний настрій.

   Напевно, сьогодні не особливо вдалий день для звучання мімози. Хоча все ж деревні ознаки з медово-гіркуватою борошнистістю мені вдалося роздивитися.

   Таке яскраве цитрусово-квітково-ванільне розкриття у Tiare Mimosa, що я з одного боку зраділа, а з іншого засумнівалася у своїх спогадах. Виявляється, даремно була чимось не задоволена...

   Та пройшло зовсім не багато часу, як захоплення розвіялося. Спочатку з'явився шершаво-сірий запах мускусу, а згодом аромат став водянисто-цитрусово-кислуватим, монотонним і не особливо привабливим. Все стало на свої місця і вималювалося пояснення чому ж усе-таки не ношу Tiare Mimosa. І справа абсолютно не в снобізмі...