Cabochard Gres

   Cabochard Gres
   
    2.10.2018
    Хоча як мені хотілося повторити Dia pour Femme Amouage, але бажання дістати інші аромати перемогло. Та ще й восени найбільше люблю носити саме парфуми, а їх у мене достатньо. Потрібно бути дуже активною, щоб встигнути насолодитися красою кожного окремого.

   Вибір сьогодні - легендарний Cabochard Gres.

   І як не дивно, такого поважного віку аромат звучить актуально, модно, без натяку на ретро. Розпочинається лікарсько-камфорними трав'янистими відтінками, терпкою мшистістю та колючістю, димною сухою деревиною, пряністю, смолистістю. І вся ця заворожуюча краса з осінньою палітрою запахів непомітно змінюється борошнистою квітковістю з вершковими нюансами. Гіркувато-кислий запах герані найвиразніше про себе заявляє, а поруч - помадна троянда звучить стримано інтелігентно.

   І лише з часом з'являється терпкий запах гіркої шкіри, який є лейтмотивом у композиції. Так і уявляється суха шкіра, що здається ще мить і розтріскається. То вона спецієво-пікантна, то бальзамічна, то гірко-квіткова то пахне димом та тютюном.

   Натяк на брутальність змінюється оксамитовою м'якістю з солодкувато-ванільним флером. Cabochard Gres - прекрасне доповнення до осіннього гардеробу та настрою.

    20ю10.2017
    Если днем сложно разобрать, это задержавшееся лето или не спешащая осень, то ранним утром сомнений не вызывает насыщенная влажность, древесно-землистое терпковато-прелое глубокое уверенное дыхание. И сразу же вспоминается еще один шипровый аромат, даже кожано-шипровый и такой осенний - Cabochard Gres.

   Парфюм начинается аккордами терпко-сладковатого дымного бергамота и сочными цитрусами. Влажная мшистость. Запах прелых листьев и влажной коры - все, как в осеннем парке. Смолистые пачули с еле уловимым шоколадным оттенком. Землисто-пряный, теплый, древесно-дымный аромат табака. Одновременно брутальный и соблазнительный, строгий и расслабляющий.

   Кожа сначала маслянистая, горько-полынная, немного сладковатая, без дегтярности, со временем становится сухой, с анималистичным нюансом, теплой, потом пудровой.

   На древесно-смолисто-дымно-кожаном фоне периодически появляются цветы, добавляя в композицию женственности и таинственности. Сложно определить конкретные, но в этом букете улавливается и сладкая сливочность, и ванильность, и свежесть, и помадность.

   Вдруг запахло ароматными сухофруктами, а больше всего курагой, а на смену приходит терпкая свежесть полыни. Запах карамельно-соленой амбры сменяется маслянистым мускусом и так до бесконечности все новые и новые нюансы, что не перестает удивлять эта многослойность и безумство оттенков.

   На фоне современных ароматов Cabochard Gres раскрывается медленно, неспешно, звучит сдержанно , не кричит, не хвастается длинным шлейфом. Но услышав его ауру, начинаю волноваться.

   Cabochard переводится как "упрямый, своевольный", что на 100% соответствует содержанию. А еще он властный, независимый и харизматичный.

 

Cabochard Gres

  У мене саме той флакон Cabochard Gres з сіро-бежевим оксамитовим бантом, що ще до 1984 року, коли з'явиться скляне оформлення. Важкий стопер із матового скла з літерою G виймати із пляшки особливе задоволення, з яким не порівняти рясне обливання ароматною рідиною із спрею.

   Та рік випуску свого 30 мл флакону я не знаю, так як придбала його без коробки. У 1960 роки Cabochard випускали у рябому чорно-білому дизайні упаковки, який колекціонери прозвали "берізка", а у 1970 роки дизайн коробки змінили: рябий верх та чорний низ. У 1980 роки упаковка повністю стала чорного кольору. Мій зразок із 1960 чи 1970? Можна було б відштовхнутися від характеристик парфумів. Так, колекціонер Катерина Хмелевська вказує, що для перших випусків характерні ірисова пудра та сиром'ятна шкіра, а ось перевипуски відрізняються шкіряно-зелено-трояндовими особливостями. Парфуми, які є у мене, розкриваються щоразу по-іншому, то зелено-полинно, то шипрово-димно, а сьогодні, наприклад, виразно шкіряно. Тому загадка залишається не відгаданою та на якість аромату ці незнання, на щастя, не впливають зовсім.

   Кислувато-пряний запах шкіри, який звучить протягом усього розкриття та постійно змінюється. Маслянистість та помадність, анімалістичність та медовість. Звучить м'яко-плюшево, делікатно огортаючи та заспокоюючи відчуттям стабільності. З часом шкіра пахне апетитно солодкувато ванільно.

   Солодка фруктовість змінюється гіркотою спецій.

   Із букету першими виділились свіжо-фруктовий жасмин та льодяниково-сонячний іланг-іланг. Першими і останніми. Ні помадності троянди, ні кислинки герані мені не вдалося вловити, як це було у інші рази.

   Вишнево-шоколадний запах тютюну чергується із гірким та пильним запахом попелу цигарки. Останній момент вже не викликає асоціацію з задумливою жінкою, яка елегантно тримає довгими гарними пальцями цигарку. Лише бажання відвернутися, щоб зайвий раз не вдихати дим.

   Мильно-воскові альдегіди такі тихі, що можна і не звернути увагу. Терпкість та лікарські ознаки шавлії, на зміну яким з'являються пачулі з шоколадно-прілим запахом листя та кори.

   Запах резини, а потім довге емоційне та чуттєве плавлення солоної карамельності амбри.

   Я дістала сьогодні Cabochard Gres спонтанно. Напевно, не найкращий час для парфумів ця літня парка погода, бо швидке розкриття закінчилося стрімким затиханням. Але коротке життя легендарного аромату все ж було прекрасним. І здається, я вже знаю який логічний ланцюжок з'явиться завтра...