Oh, ooOoh ...oh (mist, wood, wind, and guitar) Miller et Bertaux

 Oh, ooOoh ...oh Miller et Bertaux

   Деревний, димний. смолистий, зі свіжістю та запахом джину аромат ялівцю - точно такий, який я щодня вдихаю у парку, розтираючи гілочки.

   Зелена гіркота полину з трав'янистою кислинкою. Ледь помітна солодка фруктовість та апетитна  соковитість апельсинів.

   Елегантний запах шкіри з масними ознаками. Пильна пряність, а згодом - карамельно-солона помадність.

   Це моє враження про аромат Oh, ooOoh ...oh Miller et Bertaux.

   А це Міллер та Берто - засновники однойменної компанії. Це про їх чудову троянду та аромат з назвою, яка надихає мріяти, вчора розповідала. Це ті великі мандрівники, які свої враження від побаченого трансформують у парфуми.

Всі фото з офіційного сайту Miller et Bertaux

    Сьогодні завдяки цим французам та разом з їх димно-деревно-шкіряною композицією я відправилася десь у глибину Каліфорнії.

   Що вам нагадує назва аромату? Oh, ooOoh ...oh - це як фраза з пісні, чи не так? Пишуть, що ця парфумована вода створена як народна пісня-балада. А на офіційному сайті такий цікавий опис, що я його з задоволенням збережу й собі (вибачте, будь ласка, за не якісний переклад):

   "Дерев'яний будинок з видом на море, який важко розрізнити. Пелена туману. Пожежа у димарі. Джин з тоніком. Запах сухої трави. Навколо величезна американська природа. Кущі полину та ялівці.Великі червоні дерева, секвої. Там, за рівниною, клуби священного диму підіймаються з індіанського табору. Ніч набуває запаху апельсинового цвіту" 

   Вже другий день поспіль переконуюсь, що крутецькі аромати у Miller et Bertaux. Неодмінно познайомтеся з ними при нагоді потім, після війни.